772
Книга пророка Даниїла 3. 4.
25. На це промовив він: Та бо я бачу чотирі мужі неповязані, що ходять в полумї, та й не видко на них ушкоди; й вид четвертого схожий на сина Божого (ангела).
26. Тодї приступив Навуходоновордо челюстей печі, розпаленої огнем, і промовив: Седраше, Мисаше й Авденаже, ви слуги Бога найвисшого! вийдіть і приступіть ближше! Тодї Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з посеред полумя.
27. І зійшовшись сатрапи, намісники, отамани й радники цареві, завважали, що огонь над тілами сих мужів не мав сили, й волоссє на голові в них не осмалилось, та й одежа на них не змінилась, а навіть і запаху огню не чути було від них.
28. Тодї промовив Навуходонозор:Славен Бог Седрахів, Мисахів і Авденагів, що послав ангела свого та й визволив слуг своїх, що покладали надію на нього й не послухали приказу царського й віддали свої тіла (огневі), щоб не служити й не покланятись иншому богові, окрім Бога свого!
29. Тим же то дається від мене приказ, щоб кожного спроміж всякого народу, племени чи язика, хто б виповів зневагу проти Бога Седрахового, Мисахового й Авденагового, порубано на шматки, а його дім обернено в розвалища; бо нема иншого Бога, що міг би так спасати.
30. Тодї поставив царь високо Седраха, Мисаха й Авденага в краю Вавилонському.
31. Навуходонозор, царь, усїм народам, племенам і мовам, що живуть по всій країні: Нехай вам мир умножуєсь!
32. Сподобалось менї, про внамена йчудеса, які вчинив надо мною Найвисший Бог, оповістити вам.
33. О, які великі внамена його й якіпотужні чудеса його! Царство його — царство віковічне, й володїнне його — від родів до родів.
Я Навуходонозор, проживав спо, кіііно в мойму домі та мав гаразд в моїх палатах.
2. Та приснився менї сон, що налякав мене, й думки на ліжку мойму та мрії в голові моїй навели на мене смуток.
3. І дав я приказ привести до меневсїх мудреців Вавилонських, щоб сказали менї, проти чого той сон.
4. От і прийшли віщуни, чародїї,Халдеї та ворожбити; я оповів їм сон, але вони не могли виложити мені, проти чого він.
5. Вкінці ввійшов до мене Даниїл,котрому дано імя Валтасар — по імени Бога мого, а в котрому дух сьвятого Бога; йому оповів я сон. б* Валтасаре, голово над мудрецями! я знаю, що в тебе дух сьвятого Бога, й ніяка тайна тобі не тяжка; відкрий же менї видиво мого сну, що менї снився, і проти чого він.
7. А видива голови моєї в ліжкумойму були такі: Я бачив — от посеред землі дерево дуже високе.
8. Здорове було те дерево й міцне,а вершина його досягала до неба, 8 було його видко до країв усієї землі.
9. Лист на ньому прегарний, і овощів на ньому рясно, а поживи на ньому стало б усїм; під ним знаходили холод польові 8ьвірі, на гіллю його гнїздилисв піднебесні птиці, І 8 нього живилось усяке ТІЛО.
10. І бачив я в видивах моєї голови на мойму ліжку — аж се зійшов І8 неба Невсипущий і Сьвятий (ангел).
11. І кликнув він голосно й промовив : Зрубайте се дерево, пообрубуйте його гіллє, обтрусіть листе з нього й пороскидайте овощі його; нехай повтікають зьвірі зпід нього й птицї з його гілля;
12. Але головнього його кореня полишіть в землі; він же нехай в залізних та мідяних ланцюгах в траві на полі зрошується небесною росою, і нехай буде з животинами пай його в траві 8емній.
13. Людське серце В08ЬМЄТЬСЯ в нього, а дано йому буде серце зьвіряче, доки не мине над ним сім часів (років).
14. На раді Невсипущих так постановлено, й присудом сьвятих призначено, щоб знали всї живущі, що Най
