Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/791

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

779

Книга пророка Даниїла 9.


КНИГА ПРОРОКА ДАНИІЛА 9. 779

Бога в молитві й благанні, в пості, в веретищі й попелї,

 4. 1 молився я Господеві Богові мойму, й сповідався, й говорив: Благаю тебе, Господи, Боже великий і д ивний, додержуючий завіт і ласку до тих, що тебе люблять і певнять прикази твої!

 5. Ми согрішили, творили неправедність, поводились упрямо й відступали від заповідей твоїх і від постанов твоїх,

 6. 1 не слухали слуг твоїх, пророків,що від твого імени вговорювали царів наших і князів наших, і батьків наших, і ввесь народ у країні.

 7. В тебе, Господи, справедливість,а в нас на лицях сором аж по сей день, у кожного Юдея, ув осадників Ерусалимських і в усього Івраїля, в близьких і далеких по всїх краях, куди ти вигнав їх за відступництво їх, І8 яким вони відступили від тебе.

 8. Господи! в нас на лицях сором, уцарів наших, у князїв наших і в батьків наших, ми бо согрішили перед тобою,

 9. А в Господа, Бога нашого, милосерде і прощенне. Ми бо ворохобились проти нього.

 10. І не слухали голосу Господа, Бога нашого, щоб жити по його закону, який дав нам через слуг своїх, пророків.

 11. 1 ввесь Ізраїль переступив ваконтвій і відвернувся, щоб не слухати голосу твого; за те ж і спав на нас проклін та клятьба, що написані в ваконї слуги Божого, Мойсея, бо ми согрішили перед ним.

 12. І він здійснив слова свої, що вирік на нас та на суддів наших, що нас судили, допустивши на нас велике лихо, якого не бувало під небесами, а яке довершилось над Єрусалимом.

 13. Як написано в ваконї Мойсейовім, так усе се лихо спало на нас; але ми не благали Господа, Бога нашого, щоб (допоміг) нам відвернутись від гріхів наших і зрозуміти правду твою.

 14. Виглядїв Господь се нещасте йнаслав його на нас, бо Господь, Бог наш, справедливий у всїх ділах своїх, які чинить, але ми не слухали його голосу.

 15. А тепер Господи, Боже наш, вивівший нарід твій 8 землї Египецької рукою сильною й являючий славу твою по сей день, (ми признаємо, що) ми прогріпшлись і коїли безбожність.

 16. Та Господи! при всій справедливості’ твоїй нехай відвернеться гнїв твій і досада твоя від міста твого Єрусалиму, й від сьвятої гори твоєї; се бо 8а гріхи наші й злочини батьків наших Ерусалим і народ твій терпить наругу від усїх, що навкруги нас.

 17. Тепер же почуй, Боже наш, молитву слуги твого й благаннє його і глянь ласкавим лицем твоїм на спустошену сьвятиню твою, 8адля тебе самого, Господи.

 18. Прихили, Боже мій, ухо твоє йвислухай, відтули очі твої й вглянься на спустошенне наше й на місто, що на ньому назване ймя твоє; ми бо складаємо перед тебе благання наші, покладаю чи надїю не на праведність нашу, а на твоє велике милосерддє.

 19. Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, вваж і вчини; не вволікай задля тебе самого, Боже мій, бо твоє ймення навване на місті твому й на народі твому! §0. І як я ще говорив і моливсь, та сповідався в моїх гріхах і в гріхах мого народу, Ізраїля, і складав молитву мою перед Господом, Богом моїм, ва сьвяту гору Бога мого, —

 21. Як я молився ще далї, муж Гавриїл, що я бачив його переднїйше в видиві, летючи швидко, доторкнувся до мене — того часу, як приносять вечірню жертву.

 22. І, навчаючи мене, говорив зомною й скавав: Даниїле! тепер я зійшов, щоб навчити тебе розуміння.

 23. Як ти почав молитись, вийшло(од Бога) слово, й я прийшов оце сповістити тобі його, бо ти — людина бажання; так вважай на слово й зрозумій видиво:

 24. Сїмдесять сїмок призначено длятвого народу й сьвятого міста твого, щоб були спокутовані проступки, запечатані гріхи й беззаконня прощені, та доки приведена буде вічна спра