Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/792

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

780

Книга пророка Даниїла 9. 10.


780 КНИГА ПРОРОКА ДАНИЇЛА 9. 10.

ведливість і затверджені будуть видива 3 пророцтва й помазаний буде Сьвятий над сьвятими.

 25. Так дізнайсь і ровумій: від тогочасу, як вийде приказ, щоб одбудувати Ерусалим, до Христа Владики — сїм сімок і шістьдесять дві сїмки; й вернеться нарід і вбудовані будуть улицї та мури, але в тісних часах.

 26. А як мине сїм і шістьдесять двісїмки, відданий буде на смерть Христос, і не буде народом його той, що його одцурався. А місто й сьвятиню розбурить народ воєводи, котрий прийде, й буде кінець його наче від повені; аж до кінця войни буде пустошенне.

 27. 1 утвердить завіт із многими одна(послїдна) сімка, а в половині сїмки перестане жертва й приносини, а сьвятиня стане гидкою пусткою; на кінці же постигне давно призначена погибель й самого пустошника.

Голова 10.

На третьому року Кира, царя Перського, мав Даниїл, що ввався й Валтасаром, обяву; та й правдива була та обява й велика річ. Він вирозумів сю обяву зрозумів се видиво:

 2. А був я, Даниїл, під той час усмутку три тижні*.

 3. Смачної страви я не їв; мяса йвина не брав і в уста мої, та й не намащувався мастями до кінця трьох тижнів.

 4. А двайцять четвертого дня першого місяця був я на березі* великої ріки Тигра.

 5. І підвів мої очі й побачив: отодин муж, одягнутий в лняну одежу, а стан його підперезаний золотом із У Фазу.

 6. Тіло в нього, неначе топаз, а виду нього, неначе блискавка; очі в нього, неначе горіючі сьвічники, руки ж у нього й ноги його на вид неначе лискуча мідь, а голос мови його, ніби голос багатьох людей.

 7. І тільки один, я Даниїл, бачив севидиво, а люде, що були 80 мною, не бачили сього видива; але великий страх найшов на них, і вони повтікали, щоб сховатись.

 8. І я зостався сам та дививсь на севелике видиво; але в мене не було сили й лице мов змінилось дуже, — вся відвага мене опустила.

 9. І почув я голос його мови; та яктільки почув голос його мови, я нестямивсь, впав на мов лице й лежав лицем до вемлї.

 10. Та ось, до мене доторкнуласьрука й поставила мене на колїна мої й на долоні* рук моїх.

 11. І промовив він до мене: Даннїле, людино бажання! вважай на мої слова, що тобі скажу, й стань просто на ноги твої, я бо посланий тепер до тебе. Як він проговорив до мене сї слова, встав я, дрожучи.

 12. Але він сказав менї: Не бійся.Даниїле! від першого дня, як ти приспособив твоє серце, щоб розуміти, та й смирив себе перед Богом твоїм, слова твої почуто, й я б прийшов був задля просьб твоїх;

 13. Та князь (ангел) царства Перського стояв проти мене двайцять один день, аж ось Михаїл, найвизиачнїйший князь, прийшов менї до помочі, й я вістався там при цареві Перському.

 14. Тепер же прийшов я сповістититобі, що станеться з твоїм народом в останні часи, бо видива належать до далеких днів.

 15. Як він говорив менї такі слова,припав я лицем моїм до землї й став ніби нїмий.

 16. Але от хтось, на вид схожий насинів людських, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста мої, почав говорити й промовив до того, що стояв коло мене: Мій добродію! від сього видива затрусилось в менї нутро моє, й не стало в мене сиди.

 17. 1 як може говорити слуга такого мого добродія з таким добродієм моїм? бо в мене нема сили, та 9 дух вавмер у менї.

 18. Тодї знов доторкнулась до менета людська постать і підкріпила мене,

 19. 1 промовила: Не бійся, мужу бажання! мир із тобою; кріпися, будь мужний! І як він говорив зо мною, я набрався сили й сказав: Говори, мій добродію, бо ти підкріпив мене.

 20. І сказав він: Чи ти пак знаєш,задля чого я прийшов до тебе? Тепер