Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/796

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

784

Книга пророка Осії 2. 3.


КНИГА ПРОРОКА ОСІЇ 2. 3.

собою одного головою та й вийдуть І8 землї неволї; день бо Езреелїв великий.

Голова 2.

Говоріть братям вашим: Мій народе, а сестрам вашим: Помилувана.

 2. Позивайтесь із матїррю вашою,позивайтесь; бо вона не жена менї, я їй не муж; нехай вона віддалить блуд від лиця свого, й перелюбство від грудей своїх,

 3. Щоб її не роздяг я до нага, й невробив такою, як була в день уродин своїх; щоб не вчинив її пустинею, не обернув у вемлю суху та не заморив спрагою.

 4. І дїтей її я не помилую, бо вонидїти блудницькі.

 5. Бо мати їх блудувала, соромомокривала себе та, що їх почала; бо казала: Пійду за полюбовниками моїми ; вони ж дають менї хлїб і воду й вовну й лен, оливу й напій.

 6. Тим же то їй терниною стежкузакидаю, — плотом загороджу, й не знайде вона стежок своїх.

 7. Пожене слідом за полюбовникамисвоїми, та їх не здогонить і буде їх шукати, але їх не знайде; а тодї скаже: Пійду, вернуся до мого першого мужа; тодї бо лучше було мені, ніж тепер.

 8. Так, вона не знала, що се я, — ядавав їй і хлїб і вино й олїю; що вистачав їй срібло й золото, з чого вони робили собі Баала.

 9. За те ж я возьму назад хлїб мійв його часі, і вино в його порі; відберу вовну й лен мій, чим вона свою наготу прикриває.

 10. А так відкрию сором її передочима полюбовників її, і нїхто не вирве її із руки в мене.

 11. Її втіхам кінець положу, й сьвятам її й новим місяцям її й суботам її та й усїм сьвяточним часам її.

 12. І попустошу в неї сади виноградні й Фиїовину, що про них вона мовляла: се в мене подарунки, що полюбовники мої мені дарували; все те оберну я в лїс; польові зьвіри живитись муть ними.

 13. Я скараю її за ввесь час, що вона Баалам служила, їм кадило палила, а нарядившись в намисти та ланцюжки, за полюбовниками своїми ходила, про мене ж забула, говорить Господь.

 14. Та ось, і я заманю її в пустинюдо себе, й буду їй до серця промовляти.

 15. І верну їй звідти виноградникиїї, й долина Ахор (сумна) буде їй дверима до надії, і сьпівати ме внов, яв у своїх молодощах, як тоді, коли виходила в вемлї Египецької.

 16. І буде так ів того часу, говоритьГосподь, що мене ти ввати меш „чоловіче мій,а а не ввати меш „Баале* (пане мій).

 17. І викину в уст її імена Баалів,та й не буде вже більше згадувати назви їх.

 18. І вчиню тодї вмову вадля них іззьвірми польовими, з птаством під небом і всім тим, що човгав по землі ; й вакину луки та мечі й війну з вемлї, й дам їм жити бевпечно.

 19. Я одружу тебе во мною на віки,одружу тебе в справедливості й суді, в ласкавості й милосердю,

 20. Одружу тебе во мною в вірноегї,й спізнаєш, що я — Господь.

 21. 1 буде того часу: я вислухаю, говорить Господь, вислухаю небо, а воно вислухав землю,

 22. Земля ж вислухав збіжв, вино ноливу; а сї вислухають Еврееля.

 23. І я посїю його на вемлї про себе,й помилую Непомилувану, й скажу Немій-людові: Ти — мій люд, а він скаже: Ти — мій Бог!

Голова 3.

І сказав менї Господь: Ійди ще, полюби таку, що її чоловік любить, а вона перелюбкує, так само, як се Господь любить синів Ізрайлевих, а вони до инших богів прихиляються й смакують виноградні скірочки (лупинки).

 2. І купив я собі її за пятнайцятьсрібних грошей та ва один гомер і пів гомера ячменю.

 3. І сказав їй: Довгий час сидіти йждати меш мене, не блудуючи з другим; таким же й я буду до тебе.

 4. Бо довгий час седїти муть і синиІзрайлеві без царя й без старшини,