Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/799

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

787

Книга пророка Осії 7. 8. 9.


КНИГА ПРОРОКА ОСІЇ 7. 8. 9.

піднебесне, я їх половлю-повалю, та й скараю, як се чула їх громада.

 13. Горе їм, що вони відхилилисьзггід руки моєї; вагибок їм, що так врадливо відцурались від мене! Я рятував їх, вони ж неправду говорили проти мене.

 14. Не обертались усїм серцем своїмдо мене, коли голосили на постелях своїх; горнуться до хлїба й вина, а від мене далеко відходять.

 15. Я навчав їх, скріпляв у них руки, а вони придумували ворохобню проти мене.

 16. Вони обертались, та не до Всевишнього, поробились — як той лук несправний; поляжуть від меча князї їх за язик свій гордий; се буде насьміхом над ними в землї Египецькій.

Голова 8.

Приложи трубу до уст твоїх! Як орел (налетять) на дом Господень ва те, що вони поломали вмову зо мною, і переступили 8акон мій!

 2. Помикати муть до мене: Божемій! ми ж тебе знаємо, ми — Ізраїль!

 3. Нї! відкинув Ізраїль добро, то жворог буде вганяти ва ним.

 4. Ви без мене поставляли царів надсобою; обирали собі князів, мене не питавши; а 8 срібла свого та з золота свого собі боввани робили: ось, ізза чого погибель! б. Покинув тебе, Самариє, телець твій! запалав гнїв мій на них; доки ж не зможуть вони очиститись ?

 6. Бо й той (ідол) — діло Ізраїля.Ремесник уробив його, як же йому бути Богом? в куски розпадеться бик Самарийський!

 7. Сїяли вони вітра, так жати мутьбурю: колоса на стеблі в нього не буде, не дасть муки зерно, а хоч би й дало, то чужі в'їдять,

 8. З'їдять і самого Івраїля; і будутьвони у чужовемцїв ва пусту посудину.

 9. Вони пійшли до Ассура, мов тойдикий осел, що пустопаш блукав: Ефраїм купував прихилність подарунками.

 10. Та хоч вони й посилали чужинцям данини, то, наколи я вберу їх докупи, почнуть вони впадати під тягарем царя над князями.

 11. Много жертівників про гріх Ефаїм спорудив, та й на (кару ва) гріх ому ти жертівники вийшли.

 12. Важні я йому написав вакони, тавони, мов чужі, в нього поробились.

 13. Вони приносять в жертву менїмясо, щоб самі його їли; Господеві вони невгодні; безбожність їх нїколи в нього в думки не сходить, і він буде їх однако ва гріхи карати: вернуться вони в Египет (у неволю).

 14. Творця свого вабув Ізраїль тапостроїв собі божниці, та й Юда побудував міста утверджені; та я пошлю огонь на міста його, — він пожере палати його.

Голова 9.

Ой не радуйсь, Ізраїлю, й не веселися, як инпгі народи, бо ти блуду єш, покинувши Бога твого: як блудниця, любиш ГОСТИНЦЇ 8 якого б то й не було току.

 2. Гумно й тискарня не буде харчувати їх, і виногради обманять їх.

 3. Не будуть вони жити в 8емлї Господній: Ефраїм вернеться в Египет, і в Ассириї їсти муть нечисте.

 4. І не будуть додавати вина в жертву Господеві, не вподобні будуть йому жертви їх; будуть вони їм, мов хлїб похороний; всякий, хто буде його їсти, опоганиться, бо сей хлїб їх буде хиба їм на пожиток, а в дом Господень він не ввійде.

 5. Що ж будете чинити в день сьвяточний, або в день празнику Господнього?

 6. Ось бо, вони через опустошеннеповтікають; та Египет вбере їх із сьвіта, Мємфис поховав; дорогі будівлі* їх забере під себе кропива, колюча тернина буде в шатрах їх.

 7. Прийдуть днї навідання. Нехайже тоді дознавсь Ізраїль, що дурний був його віщун, безумний, що видавав себе за вдохновеного; бо бевлїч беззаконноетей твоїх, і велика влоба (проти Бога).

 8. Ефраїм — (се мала бути) сторожапри Бозї мойму, (а в нього кожний) пророк — се сїлця птахолова на кожній стежцї його; се западня в зборищі бога його.

 9. Глибоко впали вони, розопсоти

60*