798
Книга пророка Амоса 7. 8. 9.
раїля та й на Ізаака не виповідай ніяких речей.
17. За се ж ось що говорить Господь: Жінка твоя тут у місті буде обевчещена, сини й дочки твої од меча поляжуть; поле твоє буде за шнуром ровпайоване, ти помреш у вемлї нечистій, та й Ізраїль напевно буде виведений І8 8ЄМЛЇ СВОЄЇ.
От що дав менї Господь Бог у видиві побачити: Бачу я кошика з догрілими овочами.
2. І спитав він у мене: Що бачиш,Амосе? Відказую: Кошик ів дозрілими плодами. Тоді скавав менї Господь: Настав конець мойму людові Івраїлеві; не буду вже прощати йому.
3. Піснї по палатах обернуться тогочасу в риданнє, говорить Господь Бог ; багато їх помре, кидати муть трупи всюди, мовчки.
4. Чуйте се, ви, голодні, що раді бипожерти вбогих та погубити влиденних, —
5. Ви, що мовляєте: Коли вже минесьвято нового місяця, щоб можно продавати хлїб, та субота, щоб відчинити васїки, та внов вменшувати міру, а збільшити ціну сикла та ошукувати невірною вагою,
6. Щоб купувати влидарів ва гроші,і бідняг за пару обуви, та висівки за зерно продавати.
7. Славою (давною) Якова заклявсяГосподь: Справді, я по віки не вабуду й одного з їх учинків!
8. Чи через се ж не вахитається тоді земля, чи не заплаче кожний, хто живе на ній? Ой зворушиться вона, неначе ріка, буде підійматись і спадати, як ріка Египетська.
9. І буде в той день, говорить Господь Бог, що буде здаватись, наче б я заповів сонцю заходити опівдні, та наслав темряву на вемлю серед ясного дня;
10. І оберну вам сьвятки в сумуваннє й усї піснї ваші — в плач, і наложу на кожний стан верету й лисину на кожну голову; й ваведу між вами плач, неначе по єдиній дитині, а конець усьому буде — гіркий день.
11. Се надходять днї, говорить Господь Бог, що пі шлю голод на вемлю, — не голод хлїба, та й не жадобу води, а жадобу почути Боже слово.
12. Будуть ходити од моря до моря,і блукати від півночі на південь, шукаючи слова Господнього, та не знайдуть його.
13. У той час будуть умлівати віджадоби гарні дївчата й молодики,
14. Тоті, що то божаться гріхом Самарийським, та мовляють: Так певно, як живе бог твій, Дане! — як оживлена дорога в Версавію! Вони попадають і вже не встануть.
Бачив я Господа, над жертівники* стоячого, й звелїв він: Удар по главневі в воріт, щоб аж одвірки захитались, і повали їх усїм їм на голови, а тих, що з них востануться, я мечем повбиваю: не втече з них нї хто, що буде втікати, й не врятується ніхто, що схоче врятуватись.
2. Хоч би зарились у преисподню,то й ввідти добуде їх рука моя, хоч би на небо вийшли, поскидаю їх і ввідти.
3. Нехай би поховались на вершкуКармеля, і там я їх віднайду & ааберу; хоч би заховались на днї моря, я звелю змію морському, там їх кусати.
4. Як же пійдуть у неволю навперідворогів своїх, то прикажу мечеві й там їх повбивати. Я оберну очі мої на них, — та на біду їм, а не на добро.
5. Бо Господь, Бог сил небесних, тілько доторкнеться землі, а вона наче б розтопилась, і всї ваплачуть, що живуть на ній; і вся вона підійметься в гору, як ріка, та й опаде, як та ріка Египецька.
6. Він построїв у горі палати своїнебесні, й утвердив склепінне своє над вемлею; він скликує води морські й ровливає їх по обличчю землі; Господь — імя йому.
7. Чи ж ви мені не такими стали,як Етіопії, ви сини Ізраїля? говорить Господь. Чи не я ж вивів Івраїля із земл і Египецької, так як Филистіїв із КаФтору, а Араміїв — ів Киру?
8. Се, очі Господа Бога вверчені на
