Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/812

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

800

Книга пророка Йони 1.


КНИГА ПРОРОКА ЙОНИ 1.

тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі.

 16. Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було.

 17. А на Сион-горі буде спасенне, йбуде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою. о18. 1 буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів — полумем, дом же Езавів — соломою; і запалять вони його йвигублять, та й не зістанеться нікого з дому Езавового, бо так сказав Господь.

 19. Полудняне одержять гору Евавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад.

 20. А повернувші з неволі зміж війська синів Ізрайлевих заволодіють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенці ж Єрусалимські, що жиють у СеФарадї, одержать міста полуденні.

 21. І прийдуть вибавителї на Сионгору, щоб осудити гору Евавову, — і настане царство Господнє.

КНИГА ПРОРОКА ЙОНИ.


Голова 1.

І надійшло слово Господнє до Йони Аматієнка, таке:

 2. Устань, подайсь у Нйневію, в город великий, і проповідуй проти його, бо ледарства його дойшли до мене.

 3. Йона ж устав, щоб утікати відГоспода в Тарсис, і, дойшовши до Яфи, знайшов корабель, що йшов у Тарсис, заплатив гроші за переправу, й вступив на нього, щоб на ньому одплисти в Тарсис перед лицем Господнім. Господь же послав на море велику бурю, і постала на морі лиха хуртовина, так що караблеві приходилось розбитись.

 5. І полякались моряки, й почаливзивати кожен до свого бога. І викидали в море склад із корабля, щоб його полегчити; Йона ж зійшов у середину на дно, ліг та й заснув твердим сном.

 6. І прийшов до його керманич корабельний та й каже: Як тобі спати? вставай, покликни до твого Бога; може сей Бог зглянеться на нас, і ми не погинемо.

 7. 1 говорили вони один одному: Ось,киньмо лишень жереб, щоб довідатись, за чию провину сталась нам ся пригода. Як же кинули вони жереб, упав він на Йону.

 8. І кажуть вони йому: Скажи женам, за яку провину сталась нам ся пригода? Яке твоє дїло й звідки ти йдеш ? де твій край, і з якого ти народу?

 9. І відказав їм: Я Бврей і почитаюГоспода, Бога небесного, що сотворив море й увесь суходіл.

 10. 1 полякались вельми люде й сказали йому: Що се ти вробив? бо довідались, що він утікав од Господа, він бо їм признався.

 11. Питають його тодї: Що нам в тобою почати, щоб море втихло про нас? бо море не переставало яритись.

 12. Тодї він скавав їм: Вовьміте мене та й вкиньте мене в море; тодї воно втихне про вас; я бо добре 8наю, що ся страшенна хуртовина прийшла на вас черев мене.

 13. Але ті люде силкувалися добитись до берега, та се їм не вдалось, бо море не переставало яритись проти них.

 14. Тодї покликнули вони до Господа й мовляли: Просимо тебе, Господи! не дай нам вгинути ва житте сього чоловіка, й не винуй нас, наче б ми безвинну кров пролили; ти бо, Господи, вчинив, що тобі сподобалось.

 15. Тодї ввяли вони Йону та й вкинули в море; і перестало море яритись.

 16. І полякались ті люде вельми перед Господом, принесли Господеві жертву й обреклись обітами.