Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/822

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

810

Книга пророка Софонії 1.


КНИГА ПРОРОКА СОФОНП 1.


 10. Вгледівши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно & неначе зняла руки свої в гору.

 11. Сонце й місяць з’упинились насвойму місцї перед сяевом літаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.

 12. У гнїві ступав вси по вемлї, в досаді розтоптував народи.

 13. Ти виступив на рятунок твогонароду, на підмогу помаванникові твойму. Ти сокрупшв голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.

 14. Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надіється, бідолаху в тайному місці пожерти.

 15. Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.

 16. Почувши-згадавши про се, ватрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце під о мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.

 17. Та хоч би не цьвіла Фиґовина, неродив виноградник, і оливина завела: хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —

 18. То я й тодї буду веселий в Господі, й радуватись буду Богом спасення мого.

 19. Бо Господь Бог — моя сила, віндасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.

КНИГА ПРОРОКА С0Ф0НЇЇ.


Голова 1.

Слово Господнє, що надійшло до Софонїї Хусієнка, сина Годолїїного, сина Аморіїного, сина Езекіїного, за Юдейського царя Йосії Амоненка:

 2. Все повигублюю в лиця вемлї, говорить Господь:

 3. Вигублю людей й скотину, вигублю птаство під небом і рибу в морі, й всю погань разом із безбожниками; вигублю людей з обличчя землї, говорить Господь.

 4. І простягну руку мою проти Юдеїй проти осадників Ерусалимських, і повикоренюю з сього місця все, що позоставалось од Баала, навіть імя попів і слуг ідолських,

 5. Та й тих, що на кришах припадають перед небесним воінством, і тих їх поклонників, що кленуться Господом, а заразом кленуться й царем своїм (Молохом),

 6. Укупі з тими, що поодверталисьод Господа, й не шукають Господа та й не питають про його.

 7. Замовкни перед лицем ГосподаБога! день бо Господень уже близько. Господь наладив уже жертву на заколеннє, назначив, кого має до неї покликати.

 8. У жертовний же день Господеньнавідаю карою князів укупі з царськими синами й усїма тими, що вдягаються в чужоземню одїж;

 9. Того дня навідаю всїх, що гордопереступають поріг, і переповнюють дом Господень грабежем та оманою.

 10. 1 буде в той день, говорить Господь, роздаватись крик від Рибалчиної брами й риданнє від других в<ь ріт і велике зворушеннв по всїх узгірях.

 11. Ой голосіте, осадники нижньоїдільниці міста, бо щезнуть усї торговельники, вигинуть усї, що нагромадили срібла.

 12. І буде того часу: я обшукаю зсьвітлом увесь Ерусалим, і скараю тих, що, мов на дріжджах, седять собі безпечно, та мовляють у серцях своїх: Господь не робить нї добра, нї зла, —

 13. І попадуться багацтва їх у здобич, а доми їх обернуться в пустки: побудують доми, а жити в них не будуть, понасаджують виногради, та вина з них пити не будуть.

 14. Не далеко вже великий день Господень, близький і сквапно надходить: уже чути голос дня Господньо