811
Книга пророка Софонії 1. 2. 3.
го. Гірко ваголосить тодї й сам невмірака!
15. Днем гнїву буде день той, днемсмутку й тїснечі, днем розбурювання й пустошення, днем мраки й темряви, днем хмари й мгли, —
16. Се день гучання труби й воєнного крику проти утвердженого міста й його башт високих.
17. 1 стісню людей, що ходити муть,нїби ПОСЛЇПЛИ, 8а те що согрішили проти Господа; й поміщається порозливана кров І8 них 8 порохом, і тіла Їх лежати муть гноєм.
18. Нї срібло їх нї золото Їх не зможе врятувати їх у день гнїву Господнього ; огонь ревнивості його пожере всю отту вемлю; бо пагубу, та й то не ждану, довершить він над усїма осадниками 8ЄМЛЇ.
Дослїдждуйте ж себе вважно, вивідуйте себе, народе бутний, х. Докіль не настигло ще те, що призначено, — час бо пролітає, мов полова — докіль іще не прийшов на вас палаючий гнїв Господень, не наспів на вас день досади Господньої.
3. Шукайте Господа, всї ви покірнів землі, що певните закони його; шукайте справедливості, шукайте смирності* ; може хоч ви оцїлїєте в день гнїву Господнього.
4. Ось бо, й Газа обезлюдів, й Аскалонопустіє, ополудні* 8 Азоту всїх повиганяють, а Екрон буде викоренений.
5. Горе поморянам, — народові Крити! Проти вас слово Господнє, Кананеї, — вемле Филистійська! витрачу тебе що до одного осадника, —
6. І обернеться поморрє в кошаруна вівцї, в загін на товар.
7. І допадеться та країна Юдинимостанкам, і будуть вони там пасти, а настане вечір, у будинках Аскалонських одпочивати; бо Господь Бог навідається до них і ваверне в неволї.
8. 0, я чув наругу Моаба і насьміхисинів Аммонових, як вони 8 люду мого глузували та пишались у його ваймангцинї.
9. Тим же то, так певно, як я живу,говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля: Моаб буде, як Содома, а сини Аммонові — як Гоморра; будуть місцем кропиви, солоним проваллєм, — пустинею на віки; останок мого люду 8айме їх, як вдобич, і ті, що вціліють, ваберуть їх собі в наслїддє.
10. Се буде їм за їх гордощі, ва те,що вони пишались та глузували в народу Господа сил небесних.
11. О, страшним стане їм Господь;він погиблює всї боги на вемлї, й йому будуть покланятись — кожний в свому краю — й усї острови далекі.
12. І ви, Етіопії, поляжете від мечамого.
13. І простягне він руку свою напівніч, і ватратить Ассура, та й Ниневію оберне в розвалища, в степ сухий, як пустиня,
14. І будуть посеред неї спочиватистада та всяка животина; пеликан та їжак будуть по рівьбових окрасах ночувати; голоси їх будуть ів вікон роздаватись, а опустїннє видне буде й на одвірках, бо не стане на них кедрових окладин.
15. От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серцї свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього вробилось! — розвалища, леговшца вьвірям! Хто нї проходити ме попри його, — засвище та й махне рукою.
Горе місту нечистому, опоганеному, кровожадному!
2. Не слухає воно голосу, не приймає науки, на Господа не вповає, до свого Бога й не приближується.
3. Князї в його — рикаючі леви;суддї його — вовки під вечір, що до ранку й однієї не лишають кістки.
4. Пророки в його — безглузді йзрадливі, а сьвященники його поганять сьвятиню, топчуть вакон.
5. Та справедливий Господь посередйого не творить несправедливості: Він що-ранку виявлює суд свій нехибний, та беззаконник і стиду неї знає.
6. Я повитрачував народи, поваливїх твердині; поробив безлюдними в них улицї, що ніхто ними не ходить: попустошені їх городи: нема в них нї осадників нї людини.
