Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/826

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

814

Книга пророка Захарії 1.


КНИГА ПРОРОКА ЗАХАРИ 1.

дня далїй наперед, од двайцять четвертого дня девятого місяця, — від того дня, як закладено основи до Господнього дому, зверніть туди погляд:

 19. Чи є ще в коморі зерно на посів? Досі нї виноградина, нї фиґовина, нї гранатина, нї маслина не родили в вас, а з сього дня я буду благословити.

 20. І надійшло слово Господнє доАггея вдруге — двайцять четвертого дня того місяця, і сказано:

 21. Промов так до Зоробабеля, правителя Юдейського: Потрясу небом і землю,

 22. Поперевертаю царські престолий зітру потугу царстов невірних; по перевертаю колесницї й тих що на їх їдуть, і попадають конї й ті, що седять на їх — кожний од меча в ближнього.

 23. Того дня, говорить Господь силнебесних, возьму тебе, Зоробабелю Салатиїленку, слуго мій, говорить Господь, й держати му тебе, як перстень печатний; я бо вибрав собі тебе, говорить Господь Саваот.

КНИГА ПРОРОКА ЗАХАРІ!


Голова 1.

У восьмому місяцї, в другому Дарійовому році, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

 2. Прогнівився вельми Господь наваших отців;

 3. Оце ж скажи їм: Так говоритьГосподь сил небесних: Обернітесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до вас, говорить Господь сил небесних.

 4. Не будьте ж такі, як отці ваші,що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.

 5. Отці ваші — де ж вони? та й пророки — чи вічно ж їм жити ?

 6. Слова ж мої й присуди мої, що язаповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших ? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

 7. Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому році, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

 8. Бачив я вночі видиво: чоловік начервоному конї стоїть проміж миртами в веленій долинї, а за ним коні червонобурі, теркаті й білі;

 9. І спитав я: Хто вони, пане мій? ісказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

 10. Тодї озвався чоловік, що стоявпроміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти 8ЄМЛЮ.

 11. Вони ж заговорили до ангелаГосподнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля васелена й спокійна.

 12. І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Єрусалиму й городів Юдиних, що гнівишся на них уже сїмдесять років ?

 13. І відказав Господь ангелові, щорозмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

 14. 1 сказав мені ангел, що розмовлявізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Єрусалима й Сиона великою ревностю ;

 15. І палаю великим гнівом протетих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони вбільшали зло.

 16. Тим же то так говорить Господь:Повернусь ізнов милосердно до Єрусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельній шнур через Ерусалим.

 17. Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи