Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/828

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

816

Книга пророка Захарії 3. 4. 5. 6.


816 КНИГА ПРОРОКА


 10. Того часу, говорить Господь силнебесних, буде одно одного закликати під виноград і Фиїовину.

Голова 4.

І вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.

 2. І спитав мене: Що бачиш? Явідказав: Бачу сьвітильника, — ввесь із золота; зверху в його кубочки на оливу й сім лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.

 3. А коло його дві оливинї, однаправоруч од кубочка, а друга ліворуч.

 4. І запитавсь я та й кажу ангелові,що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?

 5. І відказав ангел, що розмовлявізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродїю, не знаю.

 6. Тоді озвався він і сказав менї:Се, — Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.

 7. Хто ж ти, велика горо, передЗоробабелем? Ти — низина, а він положить углового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!

 8. 1 надійшло слово Господнє до мене:

 9. Як руки Зоробабелеві заложилиоснови під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:

 10. Хто ж би маловажив день сей,коли, радіючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля ? — се очі Господні, що обіймають зором увесь круг земний.

 11. Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і ліворуч сьвітильника?

 12. І озвавсь я вдруге й промовивдо його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?

 13. І відказав мені: Хиба ти незнаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.

ЗАХАРИ 3. 4. 5. 6.


 14. А він сказав: Се два помазаніоливою, що стоять перед Владикою всієї землі.

Голова 5.

І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.

 2. І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.

 3. 1 промовив він до мене: Се прокляттє, що виходить на всю країну: кожен, що краде-кривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться, буде вигублений, як написано на другій стороні.

 4. Я допущу те проклятте, говоритьГосподь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і впгубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.

 5. І вийшов ангел, що розмовлявІ80 мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?

 6. Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.

 7. Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женіцина.

 8. І промовив він: Отся — то самабезбожність, і пхнув її в єфу, та й накрив оловяною покришкою.

 9. І зняв я очі свої й побачив: ажось проявились дві женщини, н вітер дув у крила їм, а крила в їх були, наче в канї; й підняли вони єфу та п понесли її МІЖ 8ЄМЛЄЮ й небом.

 10. І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть воші Єфу ?

 11. Він же відказав менї: Щоб наготовити їй пробуток у Сеннаар-землІ, й як осядеться вона там, то поста виться на своїй підставці.

Голова 6.

Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се — чотирі колесницї виходять із провалу між двома горами; горн ж були мідяні.