816
Книга пророка Захарії 3. 4. 5. 6.
10. Того часу, говорить Господь силнебесних, буде одно одного закликати під виноград і Фиїовину.
І вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.
2. І спитав мене: Що бачиш? Явідказав: Бачу сьвітильника, — ввесь із золота; зверху в його кубочки на оливу й сім лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.
3. А коло його дві оливинї, однаправоруч од кубочка, а друга ліворуч.
4. І запитавсь я та й кажу ангелові,що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?
5. І відказав ангел, що розмовлявізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродїю, не знаю.
6. Тоді озвався він і сказав менї:Се, — Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.
7. Хто ж ти, велика горо, передЗоробабелем? Ти — низина, а він положить углового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!
8. 1 надійшло слово Господнє до мене:
9. Як руки Зоробабелеві заложилиоснови під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:
10. Хто ж би маловажив день сей,коли, радіючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля ? — се очі Господні, що обіймають зором увесь круг земний.
11. Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і ліворуч сьвітильника?
12. І озвавсь я вдруге й промовивдо його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?
13. І відказав мені: Хиба ти незнаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.
14. А він сказав: Се два помазаніоливою, що стоять перед Владикою всієї землі.
І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.
2. І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.
3. 1 промовив він до мене: Се прокляттє, що виходить на всю країну: кожен, що краде-кривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться, буде вигублений, як написано на другій стороні.
4. Я допущу те проклятте, говоритьГосподь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і впгубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.
5. І вийшов ангел, що розмовлявІ80 мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?
6. Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.
7. Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женіцина.
8. І промовив він: Отся — то самабезбожність, і пхнув її в єфу, та й накрив оловяною покришкою.
9. І зняв я очі свої й побачив: ажось проявились дві женщини, н вітер дув у крила їм, а крила в їх були, наче в канї; й підняли вони єфу та п понесли її МІЖ 8ЄМЛЄЮ й небом.
10. І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть воші Єфу ?
11. Він же відказав менї: Щоб наготовити їй пробуток у Сеннаар-землІ, й як осядеться вона там, то поста виться на своїй підставці.
Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се — чотирі колесницї виходять із провалу між двома горами; горн ж були мідяні.
