Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/832

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

820

Книга пророка Захарії 10. 11. 12.


КНИГА ПРОРОКА ЗАХАРЙ 10. 11. 12.


 12. Подам їм силу в Господї, й ходити муть у ймя його, говорить Господь.

Голова 11.

Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирав огонь кедри твої.

 2. Голоси, кипарисе; бо впаде кедр,бо й великі будуть спустошені; голосіте, дуби Базанські, бо повалиться гай непроходний.

 3. Чути голос ридання пастухів, боспустошено бажанне їх; чутиорик левчуків, бо спустошено красу Йордані*.

 4. Так говорить Господь, Бог мій:Паси вівцї, призначені на зарів,

 5. Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх.

 6. Та й я вже не жалувати му сихвемлян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.

 7. 1 буду пасти вівцї, призначені назаріз, — бідолашню отару. І вовьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу — повязь, і буду пасти ними вівцї.

 8. 1 занапащу трьох пастухів в одинмісяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.

 9. 1 скажу тодї: Не буду більш пасти вас: що вмірае, нехай умірає; що погибає, нехай погибає, а що зостається, нехай одно одного з'їдає.

 10. І возьму мою палицю — ласкавості* — та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був ів усїма народами. |

 11. І буде розвязана вона того ждня, а тодї зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.

 12. Тодї скажу їм: Коли ваша ласка,дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату мені* — трийцять срібних. і

 13. Господь же заповів менї: Вкинь |їх в храмову скарбівню; — та й висока ж бо ціна, за яку мене оцінили 11 І взяв я трийцять срібних та 3 укинув у храму Господньому про ганчаря.

 14. Тодї поламав я й другу палицю— повязь, щоб розірвати братерство між Юдою й Ізраїлем.

 15. 1 знов сказав менї Господь: Возьми ж тепер собі внаряд у одного дурного пастуха:

 16. Ось бо, я поставлю в землї сїйпастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лїчити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратиці в них одривати.

 17. Горе ж ледачому пастухові, щопокидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зо всім усохне, а праве око його вовсїм осліпне 1

Голова 12.

Пророче слово Господнє про Ізраїля. Господь, що ровпростер небо й оснував землю та й сотворив духа в чодовіцї, говорить:

 2. Ось, я зроблю Ерусалим чашоюосторопіння про всї примежні народи, та й про Юду під час облягу Ерусалиму.

 3. 1 зроблю тоді* Ерусалим важеннимкаменем для всїх народів; хто буде підіймати його, надсадиться, а зійдуться проти його всї народи землі*.

 4. В той час, говорить Господь, учиню, що кожний кінь обісїє, а їздецї обезуміють; на дом же Юдин одкрию очі мої, а конї в усїх народів ударю сліпотою.

 5. 1 погадають гетьмани Юдинї в серцях своїх: сила моя й осадників Ерусалимських тілько в Господї сил» Бозї їх. і ! 6. Того часу зроблю я гетьманів Н> диних, нїби жарівнею між дровами, й як палаючий смолоскип в середині снопів, і повигублюють вони ВСЇ СУСІДНІ народи праворуч і ліворуч, і знов буде Ерусалим залюднений на свойму місці, в Ерусалимі.

 7. І допоможе Господь, як і перш,і наметам Юдиним, щоб не неслась вв| соко над Юдою слава дому Давидового й величність осадників Ерусалим* і ських — над прочими Юдеями.