11
Євангелия від сьв. Маттея 9. 10.
13. От же йдїть та навчіть ся, щовоно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння. 14^ Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15. І рече їм Ісус: Чи можуть весільні синове сумувати, поки 8 ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тоді й постити муть.
16. Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17. І не наливають нового вина устарі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все ціле.
18. Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й -оживе.
19. І вставши Ісус, пійшов за ним,і ученики Його.
20. І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21. бо казала сама собі: Як тількиприторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22. Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23. І ввійшовши Ісус у господу достаршини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24. рече до них: Уступіть ся: невмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25. От же, як випроваджено людей,та ввійшов Він і ввяв її за руку, то дївча і встало.
26. І рознеслась про се чутка широко по всїй землі тій.
27. І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слідом за Ним двоє сліпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28. І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29. Тодї приторкнув ся Він до очейїх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30. І відкрились їм очі. І заказавїм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31. Вони ж, вийшовши, розпустилипро Него чутку по всїй землі тій.
32. Як же вони виходили, ось приведено до Него німого чоловіка біснуватого.
33. І, як вигнав Він біса, почав німий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлі.
34. Фарисеї ж казали: Виганяє Вінбіси князем бісовським.
35. І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми. ЗО. Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37. Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38. Просіть Господа жнива, щоб вислав женців на жниво своє.
І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
2. На ймя ж дванайцять апостолівбули: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Иоан брат його;
3. Филип, та Вартоломей; Тома, таМаттей митник: Яков Алфєїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
4. Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
5. Сих дванайцятьох послав Ісус, інаказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самаряньский;
6. а раднїщ ійдїть до загублениховечок дому Ізраїлевого;
