13
Євангелия від сьв. Маттея 10. 11.
рока, одержить нагороду пророчу; й хто приймав праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
42. І хто напоїть одного 8 сих малихтільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.
І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов 8віділя навчати й проповідувати по городах їх.
2. Почувши ж Иоан у темниці проділа Христові, послав двох учеників -своїх,
3. сказати Йому: Чи ти грядущий,чи иншого ждати нам?
4. Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та•сповістіть Йоана про все, що чули й бачили:
6. слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують •благовісте.
6. 1 щасливий, хто не поблазнить ся
7. Як же вони відходили, почав Ісусговорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?
8. Або чого виходили ви дивитись?На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.
9. Або чого виходили ви дивитись?На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.
10. Се ж бо той, про кого писано:Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.
11. Істино глаголю вам: Не явив сяміж^нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.
12. І від часів Йоана Хрестителя тай до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобував, той силоміць бере його.
13. Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.
14. 1 коли хочете прийняти, він єстьІлия, що має прийти.
15. Хто має уші слухати, нехай слухає.
16. Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,
17. та кажуть: Ми вам сурмили, ави не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.
18. Бо прийшов Йоан, не їсть і непє, а вони кажуть: Диявола має.
19. Прийшов Син чоловічий, їсть іпе, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
20. Тоді почав докоряти городам, дестало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:
21. Горе тобі, Хоразине! горе тобі,Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.
22. Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, ніж вам.
23. І ти, Капернауме, що піднявсьаж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, востав ся б він аж і досі.
24. Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде 8емлї Содомській суднього дня, ніж тобі.
25. І 08вав ся Ісус того часу знов ірече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.
26. Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.
27. Все передане менї від Отця мого, й ніхто не 8нае Сина, тільки 0тець; анї Отця ніхто не 8нае, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
28. Прийдіть до мене, всї 8НЄМ0ЖЄНІта отягчені, я впокою вас.
29. Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від ^іене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
30. Бо ярмо моє любе, й тягар мііілегкий.
