Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/852

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

14

Євангелия від сьв. Маттея 12.


ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ 12.


Голова 12.

Того ж часу йшов Ісус у суботу васївами, ученики ж Його зголодніли, й почали рвати колоссв та їсти.

 2. Побачивши се Фарисеї, казали доНего: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.

 3. Він же рече до них: Хиба ви нечитали, що зробив Давид, як зголоднів він і ті, що були 8 ним:

 4. як він увійшов до Божого дому,та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?

 5. Або, хиба ви не читали в 8аконї,як у суботу священики в церкві ламлють суботу, та й не винуваті ?

 6. Я ж вам глаголю: Що тут єстьбільший од церкви.

 7. А коли б ви знали, що воно в:Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.

 8. Бо Син чоловічий — Він Господьі суботи.

 9. І, пійшовшн звідтіля, увійшов ушколу їх.

 10. І ось був там ЧОЛОВІК І8 сухоюрукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.

 11. Він же рече до них: Де між вами чоловік, що мав одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не вівьме, та й не витягне її?

 12. Як же більше луччий чоловік одвівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.

 13. Рече тодї до чоловіка: Простягнируку твою. І простяг, і стала вона вдорова, як і друга.

 14. Фарисеї ж, вийшовши, радилираду проти Него, як погубити Його.

 15. Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,

 16. ота й наказав їм, щоб не виявляли Його:

 17. щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:

 18. Се слуга мій, що я Лбрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;

 19. не змагати меть ся, і не кричатиме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;

 20. приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подути;

 21. і на ймя його вповати муть погане.

 22. Приведено тодї до Него біснуватого, сліпого й німого; і сцїлив ного, так що сліпий і німий розмовляв і бачив.

 23. 1 вдивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?

 24. Почувши ж се Фарисеї, казали:Не інакше виганяв сей біси, як Вель8Євулом, князем бісовським.

 25. Знав же Ісус думки їх, і рече доних: Всяке царство, що подїлить сі у собі, спустів; і всякий город і господа, ще подїлить ся у собі, не встоїть.

 26. І коли сатана сатану виганяє, торозділив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?

 27. І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.

 28. Коли ж я виганяю біси ДухомБожим, то вже приспіло до вас царство Боже.

 29. Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати иадоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакуе господу його?

 30. Хто не 80 мною, той проти мене; і хто не збирав зо мною, той розсипав.

 31. Тим глаголю вам: Усякий гріхі хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.

 32. І хто скаже слово проти Синачоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.

 33. Або посадите дерево добре, то новощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познавть ся по овощу.

 34. Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.

 35. Добрий чоловік І8 доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить ляхе.