15
Євангелия від сьв. Маттея 12. 13.
ЄВАНГЕЛІЇ Я вад СЬВ. МАТТЕЯ 12. 13. 15
36. Я ж вам глаголю: Що за всякепусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.
37. Бо по словам твоїм оправдишся, й по словам твоїм осудиш ся.
38. Озвались тодї проти сього деякіз письменників та Фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
39. Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукав, та ознака не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
40. Бо, як Йона був три днї й триночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землї.
41. Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповіді Йониній; а ось тут більший од Йони.
42. Полуденна цариця встане на судІ8 кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землї слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
43. Як же нечистий дух вийде 8чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
44. Тодї каже: Вернусь у домівкумою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши, знаходить її порожню, виметену й прибрану.
45. Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
46. Ще ж промовляв Він до людей,аж ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47. Каже ж один до Него: Он матиТвоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити 8 Тобою.
48. Він же, оввавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
49. І, простягти руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
50. Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.
Тогож дня* вийшов Ісус І8 господи, та й сів край моря.
2. І зібралось до Него багато народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3. І промовляв до него багато приповістями,глаголючи: Ото вийшов сїяч сіяти;
4. і як він сїяв, инше впало крайшляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
5. Инше ж упало на каменистому,де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6. як же зійшло сонце, то й повяловоно, а, не мавши кореня, посохло.
7. А инше попадало між тернину,й тернина, розвившись, поглушила його.
8. Инше ж упало на добру землю, ідало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9. Хто має уші слухати, нехай слухає.
10. 1, приступивши ученики, казалидо Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11. Він же, озвавшись, рече до них:Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12. Хто бо має, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не має, в того вівьметь ся й те, що має.
13. Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14. І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15. Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони ваплющили, щоб инколи не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16. Ваші ж очі блаженні, бо бачять,і уші ваші, бо чують.
17. Істино бо глаголю вам: Що многі пророки й праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.