Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/855

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

17

Євангелия від сьв. Маттея 13. 14.


ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ 13.14. 17


 49. Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,

 50. та й повкидають їх ув огнянупіч: там буде плач і скреготанне зубів.

 51. І рече Ісус до них^ Чи зрозумілице все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.

 52. Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.

 53. І сталось, як скінчив Ісус оціприповістї, пійшов ізвідтіля.

 54. І, прийшовши у свою країну,навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила? о55. Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати вветь^ся Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?

 56. хиба не Його сестри між нами?Звідкіля ж се все в Него ?

 57. І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівці.

 58. І не вробив там многих чудес черев недовірство їх.

Голова 14.

Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,

 2. і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса діють ся від него.

 3. Бо Ірод піймав був Йоана, звязавйого, і вкинув у темницю ва Іродияду, жінку брата свого Филипа.

 4. Бо кавав йому Йоан: Не годиться тобі мати її.

 5. І, хотів його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.

 6. У день же родин Іродових, дочкаІродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.

 7. За се обіцяв він, клянучись, щодасть їй, чого просити ме.

 8. Вона ж, наперед навчена від матері; Дай менї, каже, тут на блюді голову Иоана Хрестителя.

 9. І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли 8 ним за столом, звелів дати.

 10. І, пославши, стяв Йоана в темниці.

 11. І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.

 12. І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.

 13. Почувши про се Ісус, попливввідтіля човном у пустиню сам один ; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки в городів.

 14. І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.

 15. Як же настав вечір, приступилидо Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.

 16. 1<ус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.

 17. Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлібів та дві рибі.

 18. Він же рече: Принесіть менї їхсюди.

 19. І звелїв народові посідати натраві, і, взявши пять хлібів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.

 20. І їли вони всї, й понаїдались; іназбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.

 21. А тих, що їли, було тисяч І8 пятьчоловіка, опріч жінок та дітей.

 22. І примусив зараз Ісус учениківсвоїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.

 23. А відпустивши народ, зійшов нагору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.

 24. Човен же був уже серед моря, ібило його филями; бо вітер був противний.

 25. У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.

 26. І побачивши ученики, що Вініде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.