23
Євангелия від сьв. Маттея 19. 20.
25. Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ея?
26. Ісус же, глянувши, рече їм: Улюдей се не можливе, у Бога ж все можливе.
27. Озвавсь тодї Петр і каже доНего: Ось ми покинули все, та й пїйшли слїдом за Тобою; що ж буде нам?
28. Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовпш слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
29. І кожен, хто покинув доми, абобратів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дітей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.
30. Тільки ж многі перві будуть 0станнї, а останні — перві.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранці наймати робітників у виноградник свій.
2. І, вгодившись із робітниками поденарию на день, післав їх у виноградник свій.
3. І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без діла,
4. і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
5. Вийшовши 8НОВ коло шестої і девятої години, зробив так само.
6. Вийшовши ж коло одинайцятоїгодини, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7. Кажуть вони йому: Бо нїхто ненайняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8. Як же настав вечір, рече пан виноградинка доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останніх аж до первих.
9. І прийшовши ті, що кодо одинайцятої години, взяли по денарию.
10. Прийшовши ж перші, думали,що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11. І взявши вони, нарекали на господаря,
12. говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13. Він же, оввавшись, рече одномуз них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14. Візьми своє, та й іди: я ж хочуй сьому останньому дати, що й тобі.
15. Хиба ж не вільно менї робити,що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16. Так будуть останні перві, а перві останні; багато бо званих, мало ж вибраних.
17. І, йдучи Ісус у Єрусалим, узявдванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18. Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19. і видадуть Його поганам, щоб зНего насьміхались, та били, та розняли, а третього ж дня він воскресне.
20. Тоді приступила до Него матисинів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21. Він же рече до неї: Чого хочеш?Каже вона до Него: Скажи, щоб сиділи оцї два сини мої, один по правиці Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22. Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23. І рече до них: Ви то чашу моюпити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24. І почувши десять, ремствувалина двох братів.
25. Ісус же, покликавши їх, рече:
