30
Євангелия від сьв. Маттея 25. 26.
лантів мені передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21. Рече ж до него пан його: Гаразд,слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22. Приступивши ж і той, що взявдва таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.
23. Рече до него пан його: Гаразд,слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24. Приступивши ж і той, що взяводин талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25. і, злякавшись, пійшов та сховавтвій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26. Озвав ся ж пан його й рече донего: Лукавий слуго й лінивий, внав єси, що жну, де не сїяв, і вбираю, де не розсипав:
27. так треба було оддати срібло моєміняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28. Візьміть же від него талант, тадайте тому, що має десять талантів.
29. Кожному бо маючому всюди дасться, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30. І викиньте слугу нікчемного утемряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31. Як же прийде Син чоловічий уславі своїй, і всі сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32. і зребуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33. і поставить овець по правиці всебе, а козлів по лївицї.
34. Тоді скаже царь тим, що по правиці в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35. Бо я голодував, а ви дали менїїсти; жаждував, і папоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36. нагий, і з’одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
37. Озвуть ся тодї до него праведні,кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
38. [Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагин, та н в'одягли?
39. Коли ж бачили тебе недужим,або в темниці, та й прийшли до тебе?
40. І озвавшись цар, промовить доних: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, мені чинили.
41. Тодї скаже він і до тих, що полївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
42. бо я голодував, і не дали ви менїїсти; жаждував, і не напоїли мене;
43. був чуженицею, і не прийнялимене; нагим, і не в’одягли мене; недужим і в темниці, і не одвідали мене.
44. Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темниці, та й не послужили тобі?
45. Овветь ся тоді до них і промовить, глаголю чи: Істино глаголю вам: Скільки рав не чинили ви сього одному 8 сих найменших, і менї не чинили.
46. 1 пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх:
2. Ви внаете, що черев два днї будепасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
3. Тоді зібрались архиереї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на пріввшце КаяФИ,
4. і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
5. Та казали: Тільки не в сьвято,щоб не було бучі між народом.
6. Як же був Ісус у ВитанГЇ в господі в Симона прокаженого,
7. приступила до Него жінка, маючипосудинку предорогого мира, та і влила наголову Йому, як сидїв за столом.
