Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/868

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

30

Євангелия від сьв. Маттея 25. 26.


ЗО ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ 25. 26.

лантів мені передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.

 21. Рече ж до него пан його: Гаразд,слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

 22. Приступивши ж і той, що взявдва таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.

 23. Рече до него пан його: Гаразд,слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

 24. Приступивши ж і той, що взяводин талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;

 25. і, злякавшись, пійшов та сховавтвій талант у землї. Оце ж маєш твоє.

 26. Озвав ся ж пан його й рече донего: Лукавий слуго й лінивий, внав єси, що жну, де не сїяв, і вбираю, де не розсипав:

 27. так треба було оддати срібло моєміняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.

 28. Візьміть же від него талант, тадайте тому, що має десять талантів.

 29. Кожному бо маючому всюди дасться, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

 30. І викиньте слугу нікчемного утемряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

 31. Як же прийде Син чоловічий уславі своїй, і всі сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

 32. і зребуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;

 33. і поставить овець по правиці всебе, а козлів по лївицї.

 34. Тоді скаже царь тим, що по правиці в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

 35. Бо я голодував, а ви дали менїїсти; жаждував, і папоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;

 36. нагий, і з’одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.

 37. Озвуть ся тодї до него праведні,кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?

 38. [Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагин, та н в'одягли?

 39. Коли ж бачили тебе недужим,або в темниці, та й прийшли до тебе?

 40. І озвавшись цар, промовить доних: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, мені чинили.

 41. Тодї скаже він і до тих, що полївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

 42. бо я голодував, і не дали ви менїїсти; жаждував, і не напоїли мене;

 43. був чуженицею, і не прийнялимене; нагим, і не в’одягли мене; недужим і в темниці, і не одвідали мене.

 44. Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темниці, та й не послужили тобі?

 45. Овветь ся тоді до них і промовить, глаголю чи: Істино глаголю вам: Скільки рав не чинили ви сього одному 8 сих найменших, і менї не чинили.

 46. 1 пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

Голова 26.

І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх:

 2. Ви внаете, що черев два днї будепасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.

 3. Тоді зібрались архиереї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на пріввшце КаяФИ,

 4. і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.

 5. Та казали: Тільки не в сьвято,щоб не було бучі між народом.

 6. Як же був Ісус у ВитанГЇ в господі в Симона прокаженого,

 7. приступила до Него жінка, маючипосудинку предорогого мира, та і влила наголову Йому, як сидїв за столом.