Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/870

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

32

Євангелия від сьв. Маттея 26. 27.


32 ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАТТЕЯ 26. 27.


 43. І, прийшовши, знаходить їх вновсплячих, були бо очі в них важкі.

 44. І, воставивши їх, пійшов ізнов,і моливсь утрете, промовляючи те ж саме слово.

 45. Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте; ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.

 46. Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся врадник мій.

 47. Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а 8 ним багато народу 8 мечами й дручєм, од архиереїв та старших людських.

 48. Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцілую, той і єсть він: беріть його.

 49. І, 8арав приступивши до Ісуса,каже: Радуй ся, учителю; та й поцілував Його.

 50. Ісус же рече йому: Друже, чогоприйшов єси? Тоді, приступивши, наложили руки наІсуса,тайу8яли Його.

 51. І ось один 8 тих, що 8 Ісусом,простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.

 52. Тодї рече до него Ісус: Вернимеч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.

 53. Або думаєш, що не міг би нинївблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?

 54. Як же тодї справдились би писаня, що так мусить статись ?

 55. Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.

 56. Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтікали.

 057. Вони ж, увявши Ісуса, повелиЙого до КаяФи архиєрея, де письменники та старші зібрались.

 58. Петр же йшов слідом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв І8 слугами, щоб бачити конець.

 59. Архиєреї ж, і старші, і вся радашукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,

 60. і не 8найшли. І коли багато лжесвідків поприходило, не знайшли. 0післяж, приступивши два лжесьвідки,

 61. говорили: Сей казав: Я можузруйнувати церкву Божу, й ва трп днї збудувати її.

 62. І, вставши архиєрей, каже доНего: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?

 63. Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб скавав нам, чиТп єси Христос, Син Божий?

 64. Рече йому Ісус: Ти сказав вси.Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правилі сили, й грядущого на хмарах небесних.

 65. Тодї архиєрей роздер одежу свого, кажучи: Ось скавав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;

 66. як вам здасть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.

 67. Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і внущались ів Него,

 68. кажучи: Проречи нам, Христе,хто се вдарив Тебе?

 69. Петр же внадвору сидїв у дворі.І приступила до него одна дївчиадц кажучи: І ти був з Ісусом Галнлейським.

 70. Він же відрік ся перед усіма, кажучи : Не внаю, що говориш.

 71. Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був 8 Ісусом Наварейським.

 72. І внов одрік ся він, кленучись:Що не внаю чоловіка.

 73. Трохи ж вгодом, приступившіті, що стояли, кажуть Петрові: Справ дї й ти єси 8 них, бо й твоя говірка виявляв тебе.

 74. Тодї почав він проклинатись таклястись: Що не внаю чоловіка. І зараз півень вапіяв.

 75. І вгадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.

Голова 27.

Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його;