Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/881

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

43

Євангелия від сьв. Марка 7. 8.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД

налає батька або матїр, нехай смертю вмре.

 11. Ви ж кажете : Коли скаже чоловік батькові аб.о матері: Корван (що всть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;

 12. і не даєте йому нічого більшеробити батькові своєму, або матері своїй,

 13. обертаючи в ніщо слово Божепереказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.

 14. 1, покликавши ввесь народ, речедо них: Слухайте мене всі, та й розумійте:

 15. Нема нічого осторонь чоловіка,що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.

 16. Коли хто має уші слухати, нехайслухає.

 17. І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.

 18. 1 рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;

 19. бо не входить йому в серце, а вживіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?

 20. Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.

 21. З середини бо, з серця чоловіка,думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,

 22. злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:

 23. все се лихе з середини виходить,і поганить чоловіка.

 24. І, піднявшись ізвідтіля, пійшовна узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб ніхто не знав; та не міг утаїтись.

 25. Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.

 26. Була ж жінка Грекиня, родомСироФиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.

 27. Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.

 28. Вона ж озвалась, та й каже до

СЬВ. МАРКА 7. 8. 43

Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.

 29. І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.

 30. І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелі.

 31. 1, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.

 32. І приводять до Него глухого йтяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.

 33. І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;

 34. І, позирнувши на небо, зітхнуві рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.

 35. І зараз одчинив ся йому слух, ірозімкнулись окови явика його, й заговорив добре.

 36. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;

 37. І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.

Голова 8.

Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:

 2. Жаль менї народу, що вже триднї пробувають зо мною, і не мають що їсти;

 3. А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помліють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.

 4. І відказали Йому ученики Його:Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?

 5. І питав їх: Скільки маєте хлїбів?Вони ж кажуть: Сїм.

 6. І звелів Він народові сїдати на8емлї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.

 7. І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.