Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/884

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

46

Євангелия від сьв. Марка 9. 10.


46 6ВАНГЕЛИЯ ВІД

в імя мов, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.

 38. Озвавсь до Него Йоан, говорячи:Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.

 39. Ісус же рече: Не бороніть йому,нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.

 40. Хто бо не проти вас, той ва вас.

 41. Хто бо напоїть вас чашею водив імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.

 42. Та хто зблаянить одного з малихвіруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.

 43. І коли блазнить тебе рука твоя,відотни її; лучче тобі калікою в життє ввійти, ніж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,

 44. де червяк їх не вмирає, й огоньне вгасає.

 45. І коли нога твоя блазнить тебе,відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, НІЖ ДВІ Н08Ї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,

 46. де червяк їх не вмирає й огоньне вгасає.

 47. І коли око твоє блазнить тебе,вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,

 48. де червяк їх не вмирає, й огоньне вгасає.

 49. Кожен бо огнем посолить ся, ікожна жертва сіллю посолить ся.

 50. Добро сіль; коли ж сіль несолонастане, то чим солити її ? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

Голова 10.

І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.

 2. І приступивши Фарисеї, питалиЙого: Чи годить ся чоловікові з^жінкою розводитись? спокушуючи Його.

СЬВ. МАРКА 9. 10.


 3. Він же, озвавшись, рече їм: Щозаповідав вам Мойсей ?

 4. Вони ж сказали: Мойсей дозволивнаписати розвідний лист, та й відпустити.

 5. І оввавшись Ісус, рече їм: Радижорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.

 6. З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.

 7. Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,

 8. і будуть у двох тїло одно; то вжеїх більш не двоє, а одно тїло.

 9. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.

 10. А в господі знов ученики Йогопро се питали Його.

 11. 1 рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.

 12. І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.

 13. І приношено Йому дїтей, щобприторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.

 14. Побачивши ж Ісус, прогнівився, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.

 15. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.

 16. 1, обнявши їх, положив руки наних, і благословив їх.

 17. І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благиі, що робити менї, щоб життє вічне наслідувати?

 18. Ісус же рече йому: Чого менезвеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.

 19. Заповіді знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не еьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.

 20. Він же, озвавшись, каже Йому:Учителю, се все я хоронив з малку мого.

 21. Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай