Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/886

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

48

Євангелия від сьв. Марка 11.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАРКА 11.


Голова 11.

І як наближились до Єрусалиму, до ВитФагиї й Витаниї, до гори Одивної, посилає двох учеників своїх,

 2. і рече їм: Ійдїть у село, що передвами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре ніхто 8 людей не сідав; одвязавпш його, приведіть.

 3. І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.

 4. Пійшли ж вони, й знайшли осляпривязане коло дверей внадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його. б. І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?

 6. Вони ж сказали їм, як звелів Ісус;і пустили їх.

 7. І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.

 8. Многі ж одежу свою розстилалипо доро8Ї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.

 9. Инші, що попереду йшли, і щослідом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;

 10. благословенне грядуще в імя Го• епода царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

 11. І ввійшов Ісус в Єрусалим і вцеркву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанню 8 дванайцятьма.

 12. І назавтра, як вийшли вони зВитаниї, зголоднів,

 13. і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нічого не знайшов, тільки листе; не була бо ще пора на смокви.

 14. І, озвавшись Ісус, рече до неї:Щоб ніколи з тебе по вік ніхто овощу не їв. І чули ученики Його.

 15. І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,

 16. і не давав, щоб хто носив посудчерез церкву.

 17. І навчав, глаголючи їм: Хибане писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всіх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.

 18. І чули письменники та архиєреї,й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.

 19. І, як вечір настав, вийшов Віносторонь із города.

 20. А вранцї, мимо йдучи, побачилисмоківницю всохлу від коріння.^

 21. І споглянувши Петр, рече Йому:Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.

 22. І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.

 23. Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.

 24. Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.

 25. І як стоїте молячись, прощайте,коли що маєте проти кого, щоб і 0тець ваш, що на небі, відпустив вам овини ваші.

 6. Коли ж ви не прощаете, то й 0тець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.

 27. І приходять внов у Єрусалим: і,як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,

 28. і кажуть Йому: Якою властю Тисе робиш? і хто Тобі вдасть таку дав, щоб се робити?

 29. Ісус же, озвавшись, рече їм: Спнтаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.

 30. Хрещенне Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.

 31. І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: 3 неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?

 32. Коли ж скажемо: Від людей, тобоялись людей: всї бо мали Йоана, що він справді пророк був.

 33. І, озвавшись, кажуть Ісусові:Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.