52
Євангелия від сьв. Марка 14.
18. І, як сиділи вони за столом таїли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
19. Вони ж почали смутити ся і кавати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
20. Він же, озвавшись, рече їм: 0дин в дванайцяти, що вмочав зо мною руку в миску.
21. Син чоловічий іде, як писанопро Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22. Як же їли вони, взявши Ісусхлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло мов.
23. 1, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
24. І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що 8а многих проливаеть ся.
25. Істино глаголю вам: Що більшене пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26. І засьшвавши вони, вийшли нагору Оливну.
27. І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
28. Тільки ж по воскресенню моїмпопереджу вас у Галилею.
29. Петр же рече Йому: Хоч і всїпоблазнять ся, тільки не я.
30. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень 8апїє, тричі відречеш ся мене.
31. Він же ще більш говорив: Хочби менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
32. І приходять на врочшце Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33. І бере Петра, та Якова, та Иоана 8 собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34. і рече їм: Тяжко сумна душамоя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
35. І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36. І рече: Авва, Отче, все можливеТобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш ? не міг ти однібї години попильнувати?
38. Пильнуйте та молїть ся, щоб неввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39. І знов пійшовши, молив ся, те Xсаме слово промовляючи.
40. І вернувшись гнайшов їх зновсплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41. І приходить утрете, і рече їж:Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Сив чоловічий у руки грішникам.
42. Вставайте, ходімо: ось зрадникмій наближувть ся.
43. І зараз, як ще Він промовляв,приходить Юда, один з дванайцжш, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44. Дав же зрадник Його знак їм,говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осто рожно.
45. І прийшовши, зара8 приступивдо Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцілував Його.
46. Вони ж наложили на Него рукисвої, і взяли Його.
47. Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слуїт архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48. І озвавшись Ісус, рече їм: Чи ееяк на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49. Що-дня був я з вами в церквінавчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50. І, покинувши Його, всї повтікали.
51. А один якийся молодець ійшовза ним, одягнений полотном по вагому, й хапають його молодці (воїни);
52. він же, зоставивши полотно, нагин утїк од них.
53. І повели Ісуса до архиєрея: і