Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/890

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

52

Євангелия від сьв. Марка 14.


52 6ВАНГЕЛІІЯ ВІД СЬВ. МАРКА 14.


 18. І, як сиділи вони за столом таїли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.

 19. Вони ж почали смутити ся і кавати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?

 20. Він же, озвавшись, рече їм: 0дин в дванайцяти, що вмочав зо мною руку в миску.

 21. Син чоловічий іде, як писанопро Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

 22. Як же їли вони, взявши Ісусхлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло мов.

 23. 1, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.

 24. І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що 8а многих проливаеть ся.

 25. Істино глаголю вам: Що більшене пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.

 26. І засьшвавши вони, вийшли нагору Оливну.

 27. І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.

 28. Тільки ж по воскресенню моїмпопереджу вас у Галилею.

 29. Петр же рече Йому: Хоч і всїпоблазнять ся, тільки не я.

 30. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень 8апїє, тричі відречеш ся мене.

 31. Він же ще більш говорив: Хочби менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.

 32. І приходять на врочшце Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.

 33. І бере Петра, та Якова, та Иоана 8 собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;

 34. і рече їм: Тяжко сумна душамоя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.

 35. І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.

 36. І рече: Авва, Отче, все можливеТобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.

 37. І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш ? не міг ти однібї години попильнувати?

 38. Пильнуйте та молїть ся, щоб неввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.

 39. І знов пійшовши, молив ся, те Xсаме слово промовляючи.

 40. І вернувшись гнайшов їх зновсплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.

 41. І приходить утрете, і рече їж:Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Сив чоловічий у руки грішникам.

 42. Вставайте, ходімо: ось зрадникмій наближувть ся.

 43. І зараз, як ще Він промовляв,приходить Юда, один з дванайцжш, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.

 44. Дав же зрадник Його знак їм,говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осто рожно.

 45. І прийшовши, зара8 приступивдо Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцілував Його.

 46. Вони ж наложили на Него рукисвої, і взяли Його.

 47. Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слуїт архиєрейського, й відтяв йому ухо.

 48. І озвавшись Ісус, рече їм: Чи ееяк на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?

 49. Що-дня був я з вами в церквінавчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.

 50. І, покинувши Його, всї повтікали.

 51. А один якийся молодець ійшовза ним, одягнений полотном по вагому, й хапають його молодці (воїни);

 52. він же, зоставивши полотно, нагин утїк од них.

 53. І повели Ісуса до архиєрея: і