Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/892

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

54

Євангелия від сьв. Марка 15. 16.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. МАРКА 15. 16.


 16. Воїни ж повели Його в серединудвору, чи то в Претор, і скликали всю

Р°ТУ. „


 17. І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,

 18. та й почали витати Його: Радуйся, царю Жидівський!

 19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на коліна, кланялись Йому.

 20. І, як насьміялись ів Него, роздягнули Його 8 багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб ровпяти Його.

 21. 1 заставили мимойдучого якогосьСимона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та РуФа, щоб нїс хрест Його.

 22. 1 приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.

 23. І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.

 24. І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.

 25. Була ж година третя, і рознялиЙого.

 26. І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.

 27. І розняли 8 Ним двох розбійників, одного по правиці, а одного по лївицї в Него.

 28. І справдилось писаннв, що глаголе: І з беззаконними полічено Його* л

 29. І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три дні будуєш,

 30. спаси себе й зійди з хреста.

 31. Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.

 32. Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розняті 8 Ним вневажали Його.

 33. Як же настала година шеста,темрява стала по всій землі аж до години девятої.

 34. А години девятої покликнув Ісусголосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?

 35. 1 деякі з тих, що тут стояли, почувши кагали: Ось Ілию кличе.

 36. Побігши ж один і сповнившигубку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ідгия зняти Його.

 37. Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.

 38. 1 завіса церковня роздерлась надвоє 8 верху аж до низу.

 39. Бачивши ж сотник* що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.

 40. Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Мигдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,

 41. що, й як був у Галилеї, ходилислідом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.

 42. А як уже настав вечір, бо буллпятниця, чи то перед суботою,

 43. прийшов Йосиф 8 Ариматеї, поважний радник, що також сподівавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїіа Ісусового.

 44. Пилат же дивувавсь, що вже вмерби; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.

 45. А довідавшись од сотника, давтїло Йосифові. 46 І, купивши пдащеницю і знявши Його, обгорнув Його плаїценнцею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.

 47. Мария ж Магдалина й МарияЙосиїна дивились, де Його положено.

Голова 16.

І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саіомия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.

 2. І вельми рано первого дня тижніприходять до гробу, як сходило сонце.