57
Євангелия від сьв. Луки 1. 2.
51. Зробив силу рукою своєю; ровеипав гордих у думках сердець їх;
52. поскидав потужних з престолів,і підняв угору смиренних;
53. голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожні;
54. прийняв Івраїдя, слугу свого, наспомин милости,
55. (як промовив до батьків наших)Авраамові й насінню його по віки.
56. Пробувала ж Мария 8 нею місяців во три, та й вернулась до домівки своєї.
57. Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58. І чули сусіде її і родина її, щоГосподь показав велику милость свою до неї, і радувались ів нею.
59. 1 сталось, восьмого дня прийшлиобрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60. І озвавшись мати його, каже:Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61. І кагали до неї: Що нікого нема в родинї твоїй, щоб 8вав ся імям сим.
62. Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63. І, попросивши таблиці, написавслова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64. Відкрили ся ж уста його вараз, іязик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65. І був на всїх страх, що жиликругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66. І положили всї, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то 8а дитина се буде! І рука Господня булав ним.
67. І Захарія, батько його, сповнився Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68. Благословен Господь Бог Івраїлїв, що одвідав і зробив -ізбавленнє народові своєму,
69. і підняв ріг спасення нам у домуДавида, слуги свого,
70. (як промовляв устами сьвятиход віку пророків своїх,)
71. спасенне од ворогів наших і 8 руки всїх ненавидників наших,
72. щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73. клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74. та що дасть нам без страху, зрук ворогів наших вивволившись,
75. служити Йому в сьвятостї таправедності перед Ним, по всї днї життя нашого.
76. А ти, дитино, пророком Вишнього ввати меш ся: ходити меш бо перед^лицем Господнім, готовити дороги Його;
77. щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78. по благій милості Бога нашого,в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79. щоб васияв сидячим у темряві ітїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80. Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Івраїлем.
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїнне від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2. Ся перепись була перва ва правлення Киринея в Сириї.
3. Ійшли всі вписуватись, кожен усвій город. м
4. Пійшов же й Йосиф ів Галилеї, вгорода Наварета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеем: (був бо він 8 дому й роду Давидового)
5. вписатись І8 Мариєю, зарученоюйому жінкою, що була тяжка.
6. Стало ж ся, як були вони там,сповнились днї родити їй.
7. І вродила Сина свого перворідня,і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8. І були пастухи в стороні* тій, щоночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9. І ось ангел Господень став колоних, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10. І рече їм ангел: Не бійтесь, осьбо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
11. Бо народивсь вам сьогодні Спас,що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
