58
Євангелия від сьв. Луки 2.
12. 1 се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13. 1 зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14. Слава на вишинах Богу, а наземлї впокій, між людьми благоволенне.
15. І сталось, як пі йшли від них нанебо ангели, пастухи казали один до одного: Ходімо ж аж у Витлевм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16. І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і ЙосиФа, й дитинку лежачу в яслах.
17. І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18. І всї, слухаючи, дивувались тим,що розказували пастухи перед ними.
19. Мария ж ховала всї слова сї,роздумуючи в серцї своїм.
20. 1 вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21. І як сповнилось вісім днів, щобобрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
22. І, як сповнились дні очищенняїї по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23. як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24. і принесли жертву, по сказаному в 8аконї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25. І ось був чоловік у Єрусалиміна ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26. І було йому сповіщено від Духасьвятого, що не бачити ме він смерти, перш ніж побачить Христа Господнього.
27. І прийшов він Духом у церкву;й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28. узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29. Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, 8 упоковм:
30. бо виділи очі мої спасенне твоє,
31. що приготовив єси перед лицемусїх людей,
32. сьвітло на одкриттє поганам, іславу народа Твого Ізраїля.
33. І дивувавсь Йосиф і мати Йоготим, що сказано про Него.
34. І благословив їх Симеон, і речедо Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданне і вставанне многих в Івраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35. (і тобі самій перейде душу меч,)щоб відкрились многих сердець думки.
36. І була Анна пророчиця, дочкаФануїлова, 8 роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
37. і ся вдова до восьмидесята й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся вбавлення в Єрусалимі.
39. 1, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Наварет.
40. Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41. І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхн.
42. І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43. і, сповнивши днї, як вертались,зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не 8нав Йосиф і мати Його,
44. а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомнми.
45. І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46. 1 сталось, черев три днї 8найпшіЙого в церкві, сидячого серед учителів, і слухаючого їх, і питаючого.
47. Дивували ся ж усї, хто слухавЙого, розумом і відповідями Його.
48. І, побачивши Його, здивувались
