61
Євангелия від сьв. Луки 4. 5.
з них не очистивсь, тільки Нееман Сириянин.
28. І сповнились усї лютостю В ПІКОДЇ, почувши се,
29. і вставши вигнали Його геть ізгорода, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30. Він же, пройшовши серед них,пійшов,
31. і прийшов у Капернаум, городГалилейський, і навчав їх по суботам.
32. 1 дивувались вони наукою Мого,бо з властю було слово Його.
33. І був у школї чоловік, маючидуха нечистого, й кричав голосом великим,
34. кажучи: Остав; що нам і Тобі,Ісусе Назарянине? чи прийшов вси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто вси: Сьвятий Божий.
35. 1 погрозив йому Ісус, глаголючи:Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов 8 него, нічого не зашкодивши йому.
36. 1 обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се 8а слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
37. І розійшов ся поголос про Негоскрізь по всій околиці.
38. Уставши ж Він І8 школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39. І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зарав же уставши, послугувала їм.
40. Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41. Виходили ж і біси 8 многих, ікричали, кажучи: Що Ти вси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42. Як же настав день, вийшовшипійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43. Він же рече до них: Що й инттгим городям благовістити мені треба царство Боже; бо на се я посланий.
44. І проповідував по школах Галилейських.
І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
2. І^побачив два човни, що стояликрай 08ера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
3. Ввійшовши ж ув ОДИН 8 човнів,що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
4. Як же перестав глаголати, речедо Симона: Поступи на глибінь, та вакиньте неводи ваші на ловитву.
5. І озвавшись Симон, каже Йому:Наотавниче, всю ніч трудившись, нічого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
6. І, се зробивши, вловили пребагато риби; ровдер ся ж невід їх,
7. і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
8. Бачивши ж Симон Петр, припавдо колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
9. Страх бо обняв його і всїх із нимод улову риби, що вловили.
10. Так само й Якова і Йоана, синівЗеведеввих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
11. 1 пригнавши вони човни свої доберега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
12. 1 сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
13. І простягти Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
14. І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннв