Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/902

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

64

Євангелия від сьв. Луки 6. 7.


64 6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 6. 7.


 40. Нема ученика над учителя свого; ввершений же — буде кожен, як учитель його.

 41. Чого ж дивиш ся на порошинув оці брата твого, поліна ж у своєму оці не чуєш?

 42. І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оці* твоїм, сам в оцї своїм поліна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

 43. Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

 44. Кожне бо дерево по свому овощу пізнаеть ся; не вбирають бо в тернини смокви, анї вбирають в ожини винограду.

 45. Добрий чоловік в доброго скарбусерця свого виносить добре; а лихий чоловік в лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо 8 переповнї серця промовляють уста його.

 46. На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

 47. Всякии, хто приходить до мене,й слухав слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:

 48. подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на камені; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не вмогла схитнути його: збудовано бо його на камені.

 49. Хто ж слухав, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на вемлї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і варав упав, і була руїна будинка того велика.

Голова 7.

Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.

 2. В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.

 3. Почувши ж про Ісуса, пісдав доНего старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.

 4. Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достовн він, щоб йому вробив се:

 5. любить бо нарід наш, і школу вінвбудував нам.

 6. Ісус же пійшов з ними. І яв вжевін недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостовн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;

 7. тим і себе не вважав достойнимдо Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужав слуга мій.

 8. Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузі моєму: Роби оце, то й зробить.

 9. Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.

 10. І вернувшись послані у бужинок, внайшли недужнього слугу здоровим.

 11. І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло в Ним доволі учеників Його, й багато народу.

 12. Як же наближив ся до городськнхворіт, аж ось винесено мертвого, енна єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було в нею.

 13. І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.

 14. І приступивши, приторкнув сідо мар; ті ж, що несли, з’упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.

 15. І сів мерлець, і почав говоритиІ оддав його матері його.

 16. Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.

 17. І розійшлось слово се по всій Юдеї про Него й по веїй околицї.

 18. І сповістили Йоана ученики його про все те.

 19. І покликавши двох ученикївсвоїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи; Ти єси грядущий, чи иншого ждап нам?

 20. Прийшовши ж до Него чоловіки, кавали: Йоан Хреститель прислав