Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/902

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

64

Євангелия від сьв. Луки 6. 7.


64 6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 6. 7.


 40. Нема ученика над учителя свого; ввершений же — буде кожен, як учитель його.

 41. Чого ж дивиш ся на порошинув оці брата твого, поліна ж у своєму оці не чуєш?

 42. І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оці* твоїм, сам в оцї своїм поліна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

 43. Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

 44. Кожне бо дерево по свому овощу пізнаеть ся; не вбирають бо в тернини смокви, анї вбирають в ожини винограду.

 45. Добрий чоловік в доброго скарбусерця свого виносить добре; а лихий чоловік в лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо 8 переповнї серця промовляють уста його.

 46. На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

 47. Всякии, хто приходить до мене,й слухав слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:

 48. подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на камені; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не вмогла схитнути його: збудовано бо його на камені.

 49. Хто ж слухав, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на вемлї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і варав упав, і була руїна будинка того велика.

Голова 7.

Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.

 2. В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.

 3. Почувши ж про Ісуса, пісдав доНего старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.

 4. Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достовн він, щоб йому вробив се:

 5. любить бо нарід наш, і школу вінвбудував нам.

 6. Ісус же пійшов з ними. І яв вжевін недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостовн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;

 7. тим і себе не вважав достойнимдо Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужав слуга мій.

 8. Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузі моєму: Роби оце, то й зробить.

 9. Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.

 10. І вернувшись послані у бужинок, внайшли недужнього слугу здоровим.

 11. І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло в Ним доволі учеників Його, й багато народу.

 12. Як же наближив ся до городськнхворіт, аж ось винесено мертвого, енна єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було в нею.

 13. І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.

 14. І приступивши, приторкнув сідо мар; ті ж, що несли, з’упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.

 15. І сів мерлець, і почав говоритиІ оддав його матері його.

 16. Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.

 17. І розійшлось слово се по всій Юдеї про Него й по веїй околицї.

 18. І сповістили Йоана ученики його про все те.

 19. І покликавши двох ученикївсвоїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи; Ти єси грядущий, чи иншого ждап нам?

 20. Прийшовши ж до Него чоловіки, кавали: Йоан Хреститель прислав