67
Євангелия від сьв. Луки 8. 9.
30. Питав же його Ісус, глаголючи:Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него.
31. І благали Його, щоб Він не велївїм ійти в безодню.
32. Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм.
33. Вийшовши ж біси 8 чоловіка, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув.
34. Побачивши ж пастухи, що сталось, повтікали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах.
35. Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.
36. Сповістили ж їх і ті, що бачили,як спас ся біснуватий.
37. І благав Його ввесь народ околиці Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.
38. Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси, щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:
39. Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому Ісус.
40. Стало ся ж, як вернувсь Ісус,прийняв Його народ: всі бо дожидали Його.
41. І ось прийшов чоловік, котромуймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.
42. Бо дочка вдина була в него літдванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него;
43. і одна жінка, бувши в кровотічіроків дванайцять, котра, на лікарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,
44. і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її.
45. І рече Ісус: Хто приторкнув сядо мене? Як же всі відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене?
46. Ісус же рече: Приторкнув ся домене хтось; я бо чув, що сила вийшла 8 мене.
47. Бачивши ж жінка, що не втаїться, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усім народом, і як одужала зараз.
48. Він же рече їй: Бодрись, дочко:віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
49. Ще Він промовляв, приходитьодин від шкільного старшини, кажучи Йому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.
50. Ісус же, почувши, оввав ся донего, глаголючи: Не бій ся; тільки віруй, то й спасеть ся.
51. Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нікого, тільки Петра, та Якова, та Йоана, та батька дитини й матір.
52. Плакали ж усї й голосили понїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.
53. 1 сьміялись вони з Него, знаючи,що вмерла.
54. Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дівчинко, встань.
55. І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелів їй дати їсти.
56. 1 дивувались родителї її; Він жезаповів їм нікому не казати, що сталось.
Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усіма бісами, й недуги сцїляти.
2. І післав їх проповідувати царствоБоже та оздоровлювати недужих.
3. І рече до них: Нічого не берітьна дорогу, нї палиці, нї торбини, нї хліба, нї срібла, анї по дві одежині майте.
4. І в котору господу прийдете, тампробувайте й звідтіля виходьте.
5. А хто не прийме вас, виходячиз города того, й порох з ваших ніг обтрусіть на сьвідкуваннє проти них.
