Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/914

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

76

Євангелия від сьв. Луки 14. 15.


76 6ВАНГЕЛИЯ ВІД

щоб часом поважніший тебе не був запрошений від него,

 9. і прийшовши той, хто вапросивтебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі 8 соромом останнє місце заняти.

 10. Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто вапросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.

 11. Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуеть ся, пійде вгору.

 12. Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.

 13. Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калік, кривих, сліпих;

 14. то будеш блажен бо не маютьчим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.

 15. Почувши ж се ОДИН 8 сидячих 8Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.

 16. Він же рече йому: Один чоловіксправив вечерю велику, та й запросив многих;

 17. і післав слугу свого часу вечерісказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.

 18. І почали рядом відпрошуватисьусї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.

 19. А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені.

 20. А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.

 21. І прийшовши слуга- той, оповівпанові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та сліпих поприводь сюди.

 22. І рече слуга: Пане, сталось, як8велїв єси, та й ще є місце.

 23. І рече пан до слуги: Вийди нашляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.

СЬВ. ЛУКИ 14.15.


 24. Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоптіте моєї вечері.

 25. Ійшло ж І8 Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:

 26. Коли хто приходить до мене, 8не зненавидить батька свого, £ матір, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

 27. І хто не носить хреста свого нне ХОДИТЬ СЛЇДОМ 8а мною, не може бути учеником моїм.

 28. Хто бо 8 вас, задумавши баштбудувати, перше сївпш не полічить видатку, чи мав на скінченне?

 29. щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:

 30. Що сей чоловік почав будувати,та й не спроміг ся скінчити.

 31. Або який цар, ідучи на воннт,ударити на другого царя, сївпш перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто 8 дванайцятьма тисячами йде на него.

 32. Коли ж нї, то ще як той даіеко, посли піславши, просить прнмирря.

 33. Так оце всякий 8 вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.

 34. Добро сіль; коли ж сіль звітріє,то чим приправити ?

 35. Нї в землю, нї в гній не годиться вона; геть викидають її. Хто ДО уші слухати, нехай слухав.

Голова 15.

I І риближували ся ж до Него всі II митники й грішники, слухати Його.

 2. І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймав і їсть ів ними.

 3. Скавав же до них приповість сю.глаголючи:

 4. Которий чоловік в вас, мавшисотню овечок, та 8агубивпш одну .> них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде 8а загубленою, доки знайде її ?