77
Євангелия від сьв. Луки 15. 16.
5. А знайшовши, положить на плечісобі, радіючи.
6. І, прийшовши до дому, скликавдругів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7. Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8. Або котора жінка, мавши десятьдрахім, коли вгубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітав хати, та не шукав пильно, доки внайде?
9. А внайшовши кличе подруг та сусідок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10. Так, глаголю вам, радість будеперед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11. Рече ж: Один чоловік мав двасини,
12. і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадав менї. І розділив їм прожиток.
13. І не по многих днях, зібравшивсе молодший син, від’їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14. Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15. І пійшовши пристав до одного 8міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16. І бажав він сповнити живіт свійлушпиннєм, що їли свинї, та й ніхто не давав йому.
17. Опамятавшисьже, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18. Уставши, пійду до батька мого,й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19. і вже недостовн зватись синомтвоїм; прийми мене як одного в наймитів твоїх.
20. І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й вмилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.
21. Каже ж йому син: Отче, згрішив
я на небо й перед тобою, і вже не до» стоен зватись сином твоїм.
22. Каже ж батько до слуг своїх:принесіть шату найпершу та й одягніть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23. і, привівши теля годоване, заколіть і ївши веселімось:
24. бо сей син мій мертвий був, тай ожив; згинув був, та й внайшов ся. І почали веселитись.
25. Був же син його старшей на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танці.
26. І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27. Той же каже йому: Що браттвій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28. Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29. Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й ніколи заповідї твоєї не переступив, та й ніколи менї не дав еси козеняти, щоб 8 приятелями моїми повеселитись;
30. як же син твій сей, проївшисвій прожиток 8 блудницями, прийшов, ваколов еси йому теля годоване.
31. Він же рече йому: Дитино, тивсе 80 мною еси, і все, що моє, твоє;
32. веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і вгинув був, та й внайшов ся.
Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
2. І, покликавши його, каже йому:Що се чую про тебе? Дай менї перелік з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
3. Каже ж у собі приставник: Щоменї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
4. Знаю, що вроблю, щоб, як від
