Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/916

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

78

Євангелия від сьв. Луки 16. 17.


78 6ВАНГЕЛИЯ ВІД

ставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.

 5. І покликавши кожного 8 довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?

 6. Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сівши хутко, пиши пятьдесять.

 7. Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: ВІ8ьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.

 8. І похвалив пан приставника не*праведного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.

 9. І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.

 10. Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.

 11. Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?

 12. І коли у чужому вірні не були,ваше хто вам дасть?

 13. Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамоні.

 14. Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.

 15. І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же 8нає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.

 16. Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою вдобувае його.

 17. Легше ж небу та вемлї перейти,ніж із закону одній титлі пропасти.

 18. Всякий, хто ровводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з ровведеною 8 чоловіком, робить перелюб.

 19. Один же чоловік був заможний,і одягавсь у кармазин та висон, і жив що дня пишно.

 20. Убогий же один був, на ймя Ла

СЬВ. ЛУКИ 16.17.

зар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,

 21. і бажав погодуватись окрушин*ми, що падали 8 стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизала рани його.

 22. Стало ся ж, що вмер убогий, іперенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.

 23. І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.

 24. І покликнувши він, каже: ОтчеАврааме, помилуй мене та пішли Даваря, нехай умочить конець паші свого в воду та прохолодить язик мів; бо я мучусь у поломі сьому.

 25. Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.

 26. Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі СХОТІЛИ перейти 8ВІДСЇЛЯ до вас, не 8долїли; анї звідтіля до нас не перейшли.

 27. Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:

 28. маю бо пять братів; нехай сьвід*кує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.

 29. Рече йому Авраам : Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.

 30. Він же каже: Нї, отче Аврааме;тільки ж, коли б хто 8 мертвих прийшов до них, покають ся.

 31. Рече ж йому : Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто я а мертвих воскрес, не піймуть віри.

Голова 17.

Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!

 2. Лучче б йому було, коли б жорномлинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, ніж щоб вблазнив одного з малих сих.

 3. Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори