Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/918

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

80

Євангелия від сьв. Луки 18.


, 6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 18.

і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.

 4. І не хотїв довго, потім же кажев собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,

 5. то, що докучає менї вдова ся, помшусь ва неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.

 6. Рече ж Господь: Слухайте, щосуддя неправедний каже!

 7. Бог же чи не помстив ся б 8а вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?

 8. Глаголю вам, що помстить ся заних незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи 8найде віру на землї?

 9. Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:

 10. Два чоловіки ввійшли в церквупомолитись: один Фарисей, а другий митник.

 11. Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, 8дирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.

 12. Я пощу два рази на тиждень,даю десятину з усього, що придбаю.

 13. А митник, оддалеки ставши, нехотїв і очей до неба ввести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь мені грішному.

 14. Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, ніж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуеть ся, пійде вгору.

 15. Приносили ж йому й дітей, щобдо них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.

 16. Ісус же, покликавши їх, рече:Пустіть дїток приходити до мене й не бороніть їм; таких бо царство Боже.

 17. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.

 18. І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє насліджу.

 19. Рече ж йому Ісус: Чого менезвеш благим? ніхто не благий, тільки один, Бог.

 20. Заповіді 8навш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого і матір твою.

 21. Він же каже: Се все хоронив я8 малку мого.

 22. Почувши ж се Ісус, рече йому:Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.

 23. Він же, почувши се, став вельмисумний, був бо дуже багатий.

 24. Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко 6агацтва маючи увійти в царство Боже!

 25. Легше бо верблюдові кріз упшоголки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.

 26. Казали ж ті, що чули : То хто жможе спастись?

 27. Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.

 28. Каже ж Петр: Ось ми покинуливсе, та й пійшли слїдом за Тобою!

 29. Він же рече їм: Істино, істивоглаголю вам: Що нема нікого, хтоп<г кинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або діти задля царства Божого,

 30. та й не приняв багато більшечасу сього, а в віку будучому жоттв вічне.

 31. Узявши ж дванайцятьох, речедо них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.

 32. Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся 8 Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него, г

 33. і бивши убють Його; а третьогодня воскресне.

 34. А вони нічого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

 35. Стало ся ж, як наближав ся доЄрихона, один слїпий сидів при дорозі просячи;

 36. чувши ж, що народ йде мимо,спитав, що б се було.

 37. Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.

 38. І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.