Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/919

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

81

Євангелия від сьв. Луки 18. 19.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 18. 19.


 39. А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.

 40. Ставши ж Ісус, ввелїв його привести до себе; як же наближився він, спитав його,

 41. глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.

 42. А Ісус рече йому: Проври: віратвоя спасла тебе.

 43. 1 зараз прозрів, та й пійшов слідом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.

Голова 19.

І вийшовши проходив черев Єрихон.

 2. І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був ваможний.

 3. І бажав бачити Ісуса, хто Він, тане зміг за народом, бо малого був вросту.

 4. І, побігши наперед, вилїв на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.

 5. І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, влївь боржій додолу; сьогодні* бо в дому твоїм треба менї бути.

 6. І 8ЛЇЗ він боржій, і прийняв Йогорадіючи.

 7. І бачивши всі, нарікали, кажучи:Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.

 8. Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.

 9. Рече ж до него Ісус: Що сьогодніспасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

 10. прийшов бо Син чоловічий, щобшукати й спасати погибше.

 11. Як же слухали вони се, додавшисказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз мав царство Боже явитись.

 12. Рече ж оце: Один чоловік вначного роду йшов у вемлю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

 13. Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й скавав до них: Орудуйте, поки прийду.

 14. Міщане ж його ненавиділи його,й післали посли слідом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.

 15. І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб внати, хто що Зорудував.

 16. Прийшов же первий, кажучи:Пане, мина твоя приробила десять мин.

 17. 1 рече йому: Гаравд, добрий слуго ; що у найменшому вірен був вси, то май вдасть над десятьма городами.

 18. І приступив другий, кажучи:Пане, мина твоя вробила пять мин.

 19. Рече ж і сьому: І ти будь надпятьма городами.

 20. Приступив і инший, кажучи:Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

 21. боявсь бо тебе, що ти чоловікжорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.

 22. Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

 23. а чом же не дав вси срібла могоу міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.

 24. І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.

 25. (І кавали йому: Пане, мав десятьмин.)

 26. Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що мав, візьметь ся від него.

 27. А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

 28. І, промовивши се, пійшов далїй,ідучи в Єрусалим.

 29. І сталось, як наближавсь до ВитФагиї та Витаниї, до гори, званої 0ливної, пісдав двох в учеників своїх,

 30. глаголючи: Ідіть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знай