82
Євангелия від сьв. Луки 19. 20.
дете осля привя8ане, що на него ніхто 8 людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
31. І коли хто вас поспитав: На щоодвязуете? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32. Пійшовпш ж послані, внайшли,як Він сказав їм.
33. Як же одвязували вони осля, кагали господарі його де?них: На що одвязуете осля?
34. Вони ж сказали: Господеві йоготреба.
35. І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36. Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37. Коли ж вже наближив ся Він довбочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38. говорячи: Благословен грядущийцар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39. А деякі з Фарисеїв між народомказали до Него: Учителю, вакажи ученикам Твоїм.
40. І озвавшись рече їм: Глаголювам, що коли сї замовкнуть, камінне кричати ме.
41. І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42. глаголючи: О, коли б вровумів іти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно вакрито перед очима твоїми.
43. Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44. 1 8 землею зрівняють тебе й дїтитвої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів еси часу одвідин твоїх.
45. 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46. глаголючи їм: Писано: Дом мій— дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47. І навчав що-дня в церкві. Архиереї ж та письменники й вначні людські шукали Його вбити.
48. І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
І сталось одного 8 тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники 8 старшими,
2. і промовили до Него, кажучи:Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3. Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4. Хрещенне Йоанове 8 неба було,чи від людей ?
5. Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: 3 неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6. Коли ж скажемо: Від людей, товвесь нароод покаменуе нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7. І відказали, що не 8нають, звідкіля.
8. А Ісус їм рече: То й я не скажувам, якою властю я се роблю.
9. Почав же до народу глаголатнприповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10. І післав у пору до виноградарівслугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши Зо* го, відослали впорожні.
11. І післав ще другого слугу; вониж і того, побивши та обезчестившн, відослали впорожні.
12. І післав ще третього; вони ж ісього, поранивши, прогнали.
13. Рече ж пан виноградинка: Щоробити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14. Побачивши ж його виноградарі,казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбемо його, щоб наше було наслїддв.
15. І, викинувши його 8а виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградинка?
16. Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник вищим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17. Він же, поглянувши на них, ре