Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/923

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

85

Євангелия від сьв. Луки 22.


ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 22. 85


 7. Прийшов же день опрісноків, яктреба було колоти пасхове ягня. В. І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.

 9. Вони ж сказали Йому: Де хочеш,щоб приготовити?

 10. Він же рече їм: Ось, як увійдетев город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом ва ним у господу, куди ввійде.

 11. І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?

 12. І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.

 13. Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.

 14. І, як настала година, сїв Він, йдванайцять апостолів 8 Ним.

 15. І рече до них: Бажаннем забажав я сю пасху їсти з вами, перш ніж прийму муки:

 16. глаголю бо вам: Що більш неїсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.

 17. 1, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:

 18. глаголю бо вам: Що не пити мувже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.

 19. І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло мов, що за вас даєть ся. Се чиніть на мій спомин.

 20. Так само й чашу після вечері,глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

 21. Та ось рука зрадника мого 80мною на столі.

 22. Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!

 23. 1 стали вони перепитуватись міжсобою, хто б з них був, що се мав вробити.

 24. Постало ж і вмаганнє між ними,хто в них вдавть ся бути більшим.

 25. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродіями звуть ся.

 26. Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.

 27. Хто бо більший: хто за столом,чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

 28. Ви ж пробували 80 мною в спокусах моїх.

 29. І я вавітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

 30. щоб їли й пили ва столом моїму царстві моєму, і сиділи на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

 31. Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;

 32. я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

 33. Він же каже Йому: Господи, зТобою готов я і в темницю, і на смерть іти.

 34. Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.

 35. І рече їм: Як посилав вас я безсакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нічого.

 36. Рече тодї їм: А тепер хто маєсакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.

 37. Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: 1 8 беззаконними полічено його: бо все про мене сповняєть ся.

 38. Вони ж сказали: Господи, осьмечів тут два. Він же рече їм: Доволі.

 39. І вийшовши пійшов по звичаюна гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

 40. Прибувши ж на місце, рече їм:Моліть ся, щоб не ввійти в спокусу.

 41. А сам відступив од них, так яккинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,

 42. глаголючи: Отче, коли хочеш,мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

 43. Явив ся ж Йому ангел з неба,підкріпляючи Його.

 44. І, бувши в смертній боротьбі,ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплі крови, каплючі на землю.