Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/923

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

85

Євангелия від сьв. Луки 22.


ЄВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЛУКИ 22. 85


 7. Прийшов же день опрісноків, яктреба було колоти пасхове ягня. В. І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдіть та приготовте нам пасху їсти.

 9. Вони ж сказали Йому: Де хочеш,щоб приготовити?

 10. Він же рече їм: Ось, як увійдетев город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдіть слїдом ва ним у господу, куди ввійде.

 11. І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?

 12. І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.

 13. Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.

 14. І, як настала година, сїв Він, йдванайцять апостолів 8 Ним.

 15. І рече до них: Бажаннем забажав я сю пасху їсти з вами, перш ніж прийму муки:

 16. глаголю бо вам: Що більш неїсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.

 17. 1, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:

 18. глаголю бо вам: Що не пити мувже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.

 19. І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло мов, що за вас даєть ся. Се чиніть на мій спомин.

 20. Так само й чашу після вечері,глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

 21. Та ось рука зрадника мого 80мною на столі.

 22. Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!

 23. 1 стали вони перепитуватись міжсобою, хто б з них був, що се мав вробити.

 24. Постало ж і вмаганнє між ними,хто в них вдавть ся бути більшим.

 25. Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродіями звуть ся.

 26. Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.

 27. Хто бо більший: хто за столом,чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

 28. Ви ж пробували 80 мною в спокусах моїх.

 29. І я вавітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

 30. щоб їли й пили ва столом моїму царстві моєму, і сиділи на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

 31. Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просівати, як пшеницю;

 32. я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

 33. Він же каже Йому: Господи, зТобою готов я і в темницю, і на смерть іти.

 34. Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.

 35. І рече їм: Як посилав вас я безсакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нічого.

 36. Рече тодї їм: А тепер хто маєсакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.

 37. Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: 1 8 беззаконними полічено його: бо все про мене сповняєть ся.

 38. Вони ж сказали: Господи, осьмечів тут два. Він же рече їм: Доволі.

 39. І вийшовши пійшов по звичаюна гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

 40. Прибувши ж на місце, рече їм:Моліть ся, щоб не ввійти в спокусу.

 41. А сам відступив од них, так яккинути каменем, і, приклонивши коліна, молив ся,

 42. глаголючи: Отче, коли хочеш,мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

 43. Явив ся ж Йому ангел з неба,підкріпляючи Його.

 44. І, бувши в смертній боротьбі,ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплі крови, каплючі на землю.