86
Євангелия від сьв. Луки 22. 23.
45. І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46. і рече їм: Чого спите? уставшимоліть ся, щоб не ввійшли В спокусу
47. Ще ж Він промовляв, ось народі званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них. і приступив до Ісуса, поцілувати Його.
48. Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого враджувш?
49. Бачивши ж ті, що коло Него, дочого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем ?
50. І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51. І оввавшись Ісус, рече: Оставтеаж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52. Рече ж Ісус до прийшовших наНего архиереїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53. Як що-дня був я 8 вами в церкві,не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54. Узявши ж Його, поведи, й привели Його в двір архиерейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55. Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56. Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей 8 Ним був.
57. Він же одрік ся Його, кажучи:Жінко, не знаю Його.
58. А 8годя другий, побачивши його,сказав: І ти з них вси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59. І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справді і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60. Каже Петр: Чоловіче, не внаю,що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61. І обернувшись Господь, поглянув на Петра. 1 згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: ІЦо перш нїж півень заніс, відречеш ся мене тричі.
62. 1 вийшовши геть Петр, ваплакавгірко.
63. А чоловіки, що держали Ісуса,насьміхались ів Него, бючи.
64. І, закривши Його, били в лицеЙого,та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65. І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66. А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67. Чи Ти єси Христос? скажи нам.Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68. коли ж і спитаю вас, не відповісте мені й не відпустите.
69. Від нинї сидіти ме Син чоловічий по правиці сили Божої.
70. І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71. Вони ж сказали: На що нам щесьвідчення? самі бо чули з уст Його.
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2. І стали винувата Його, кажучи:Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
3. Пилат же спитав Його, кажучв:Чи Ти цар Жидівський? Він же, оввавшись до него, рече: Ти кажеш.
4. Пилат же сказав до архиереїв ідо народу: Ніякої не знаходжу вині в чоловікові сьому.
5. Вони ж намагали, говорячи: Щобунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
6. Пилат же, почувши про Галилею,спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7. і, довідавшись, що Він присудуІродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8. Ірод же, побачивши Ісуса, зрадів вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; н сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9. Питав же Його словами многнми;Він же нїчого не відказав йому.
