100
Євангелия від сьв. Луки 8. 9.
що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
29. І Пославший мене — зо мною;не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
30. Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
31. Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете,
32. і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
33. Відказали Йому: МинасїннєАвраамове, й нї в кого не були в неволі ніколи. Як же Ти говориш, що вільні будете?
34. Відказав їм Ісус: Істино, істиноглаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
35. Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
36. Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.
37. Знаю, що ви насінне Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
38. Я, що видів ув Отця мого, глаголю; а ви, що виділи в отця вашого, робите. Л
39. Озвались вони й казали Йому:Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, діла Авраамові робили б.
40. Тепер же шукаєте вбити мене,чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
41. Ви робите діла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
42. Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отецьваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
43. Чом бесіди моєї не розумієте? Боне можете слухати слова мого.
44. Ви від отця диявола, й хотінняотця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
45. А що я правду глаголю, не віруєте менї.
46. Хто 8 вас докорить менї ва гріх ?Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
47. Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48. Озвались тодї Жиди, й казалиЙому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49. Відказав Ісус: Я біса не маю, ашаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50. Я ж не шукаю моєї слави; єсть,хто шукає й судить.
51. Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, сперти не побачить по вік.
52. Сказали тоді Йому Жиди: Теперми внаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
53. Хиба Ти більший єси, ніж отецьнаш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ?
54. Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя ніщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55. 1 не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56. Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадів.
57. Казали тоді Жиди до Него: Немаєш пятидесяти років ще, і Авраала видів єси?
58. Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш ніж Авраамові бути, я був.
59. Брали тодї каміннє, щоб кидатина Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них. і пійшов так мимо.
І, йдучи мимо, побачив чоловіка, сліпого зроду.
2. І спитали в Него ученики Його,говорячи: Рави, хто згрішив: він. чи родителї його, що слїпим родив ся.
