Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/941

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

103

Євангелия від сьв. Луки 10. 11.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЙОАНА 10.11. 103

слово Боже було, та й не може поламатись писанне, —

 36. то як же про Того, кого Отецьосьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулшц, бо сказав: Я Син БоЖіі-І?

 37. Коли я не роблю діл Отця мого,не йміть віри менї.

 38. Коли ж роблю, а ви менї не віруете, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.

 39. Шукали тодї знов Його схопити,та вхиливсь од рук їх,

 40. та й пійшов ізнов на той бік уте місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.

 41. І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.

 42. 1 увірували там многі в Него.

Голова 11.

Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.

 2. Була ж се Мария, що намастилаГоспода миром і обтерла ноги Його волоссвм своїм, котрої брат Лазар нездужав.

 3. Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужав.

 4. Почувши Ісус, рече: Ся болістьне на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.

 5. Любив же Ісус Марту, й сестру її,і Лазаря.

 6. Як же почув, що невдужав, тодїзоставсь у тому місці, де був, ще два днї.

 7. Після того ж рече ученикам: Ходім знов у Юдею.

 8. Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!

 9. Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикавть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.

 10. Коли ж хто ходить поночі, спотикавть ся, бо нема сьвітла в йому.

 11. Се промовив, і після того речеїм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.

 12. Казали тоді ученики Його: Господи, коли гаснув, то й одужав.

 13. Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.

 14. Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазарумер.

 15. І я радуюсь вадля вас, що не бувтам, щоб ви увірували. Та ходімо до него.

 16. Рече тодї Тома, на прізвищеблизняк, товаришам ученикам: Ходімо й ми, щоб умерти з Ним.

 17. Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.

 18. Була ж Витання поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.

 19. І багато Жидів поприходило доМарти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.

 20. Марта ж, як почула, що Ісусприйшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сиділа в хатї.

 21. Каже тоді Марта до Ісуса: Господи, коли б був вси тут, брат мій не вмер би.

 22. Тільки ж і тепер знаю, що, чогопопросиш у Бога, дась Тобі Бог.

 23. Рече їй Ісус: Воскресне браттвій.

 24. Каже Марта до Него: Я знаю,що воскресне у воскресенню останнього дня.

 25. Рече їй Ісус: Я воскресеннв іжитте. Хто вірув в мене, коли й умре, жити ме.

 26. І всякий, хто живе й вірув в мене, не вмре по вік. Чи вірувш сьому?

 27. Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти вси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.

 28. І, се промовивши, пійшла та йпокликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.

 29. Вона ж, як почула, встає хутко,і йде до Него.

 30. Ще ж не прийшов у село Ісус,а був на місцї, де зустріла Його Марта.

 31. Тодї Жиди, що були з нею в хаті та ровважалн її, побачивши Ма

69