Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/943

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

105

Євангелия від сьв. Луки 12.


6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЙОАНА 12.


 7. Рече тодї Ісус: Остав її; на деньпохорону мого приховала се.

 8. Вбогих бо масте всякого часу 8 собою, мене ж не всякого часу мавте.

 9. Довідалось же багато народу 8Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив І8 мертвих.

 10. Нарадили ся ж архиереї, щоб іЛазаря вбити;

 11. бо многі черев него приходиливід Жидів, та й увірували в Ісуса.

 12. Нававтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,

 13. побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи : 0санна! благословен грядущий в імя Господнв, Цар Ізраїлїв!

 14. Знайшовши ж Ісус осля, сїв нанего, як написано:

 15. Не лякайсь, дочко Сионська! осьтвій Цар іде, сидячи на молодому ослї.

 16. Сього ж не вровуміли ученикиЙого спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.

 17. Сьвідкував же народ, що був ізНим, як Лазаря викликав ів гробу й воскресив Його 8 мертвих.

 18. Тим і зустрів Його народ, бо чув,що Він зробив сю ознаку.

 19. Фарисеї ж кавали між собою:Бачите, що не вдївте нічого? ось увесь сьвіт ва Ним пійшов!

 20. Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.

 21. Сї ж приступили до Филипа, щобув 8 Витсаїди Галилейської, кажучи : Добродію, хочемо Ісуса видїти.

 22. Приходить Филип і каже Андрееві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.

 23. Ісус же відказав їм, говорячи:Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.

 24. Істино, істино глаголю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно востаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.

 25. Хто любить душу свою, погубитьїї; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її.

105


 26. Коли мені служить хто, нехайіде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто мені служить, пошанує його Отець.

 27. Тепер же душа моя стрівожилась, і що менї казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.

 28. Отче, прослав імя Твоє! Зійшовтодї голос із неба: І прославив, і внов прославлю.

 29. Народ же, що стояв і чув, казав,що грім вагремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.

 30. Озвавсь Ісус і рече: Сей голосроздавсь не ради мене, а ради вас.

 31. Тепер суд сьвіту сьому: теперкнявь сьвіту сього проженеть ся геть.

 32. І я, як буду піднятий від землі,всїх притягну до себе.

 33. Се ж глаголав, овначуючи, якоюсмертю мав вмерти.

 34. Оввавсь до Него народ: Ми чули8 закону, що Христос пробував по вік; як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий ?

 35. Рече ж їм Ісус: Ще малий чассьвітло з вами. Ходіть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не внае, куди йде.

 36. Доки сьвітло маєте, віруйте всьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.

 37. Хоч стільки ознак зробив передними, не увірували в Него,

 38. щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?

 39. Тим не змогли вірувати, що 8новглаголе Ісаїя:

 40. Засліпив очі їх і вакаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх. 41ь Се промовив Ісаїя, як видів славу Його й глаголав про Него.

 42. Однако ж 8 князів многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.

 43. Любили бо славу чоловічу більш,нїж славу Божу.

59*