109
Євангелия від сьв. Луки 15. 16.
сане в законі їх: Що зненавиділи мене дармо.
26. Як же прийде Утїпштель, що япішлю вам од Отця, Дух правди що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
27. І ви ж сьвідкувати мете: бо відпочину ви зо мною.
Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
2. Вилучати муть вас І8 шкіл; баприйде час, що всякий, хто вбивав вас, думати ме, що службу приносить Богу.
3. І се робити муть вам, бо не зналинї Отця,, нї мене.
4. Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, вгадали про се, що я глаголав вам; бо 8 вами був.
5. Тепер же йду до Пославшого мене; й ніхто з вас не питав мене: Куди йдеш?
6. Та що се сказав я вам, смутоксповнив ваше серце.
7. Тільки ж я правду глаголю вам:лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
8. А Той прийшовши, докорить сьвітові 8а гріх, і 8а правду, і за суд:
9. га гріх бо не вірують у мене;
10. 8а правду ж, бо я до Отця могойду, й більш не побачите мене;
11. за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
12. Ще багато маю глаголати вам,та ви не можете носити нинї.
13. Як же прийде той Дух правди,то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
14. Той мене прославить: бо 8 могоприйме і звістить вам.
15. Усе, що має Отець, — мов: тимя сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
16. Трохи, і не будете видїти мене;а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
17. Казали тоді деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
18. Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знавмо, що Він каже.
19. Знав же Ісус, що хотіли Йогоспитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а 8нов: трохи, і побачите мене?
20. Істино, істино глаголю вам: Щоплакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
21. Жінка як роджае, смуток має, боприйшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
22. І ви оце тепер смуток маєте;внов же побачу вас, і ввеселить ся серце ваше, і радощів ваших ніхто не візьме од вас.
23. І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
24. Досі не просили ви нічого в імямоє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
25. Оце приповістями глаголав вам;та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
26. Того дня просити мете в імя мов,і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
27. Сам бо Отець любить вас; бо вимене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
28. Я вийшов од Отця, і прийшов насьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до 0тця- ^ а
29. Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти ніякої не кажеш.
30. Тепер знаємо, що 8наєш усе, і нетреба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
31. Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
32. Ось прийде час, і нинї прийшов,щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого воставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
33. Се глаголав я вам, щоб у менї