Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/950

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

112

Євангелия від сьв. Луки 18. 19.


112 6ВАНГЕЛИЯ ВІД СЬВ. ЙОАНА 18. 19.


 39. Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

 40. Закричали тодї вони всї внов,кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

Голова 19.

Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.

 2. А воїни сплївши вінець їз тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,

 3. і кагали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.

 4. Вийшов тодї внов Пилат, і кажеїм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому ніякої вини не знаходжу*

 5. Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!

 6. Як же побачили Його архиереї таслуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.

 7. Відказали йому Жиди: Ми законмаємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим вробив.

 8. Як же почув Пилат се слово, тоще більше влякав ся,

 9. і ввійшов у претор знов, і кажеІсусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповіді не дав йому.

 10. Каже тоді Йому Пилат: До мене не говориш? Не внаєш, що власть маю ровпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?

 11. Відказав Ісус: Не мав би єсивласти ніякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.

 12. З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.

 13. Пилат же, почувши таке слово,вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що ьване Литостротос, а по єврейски: Гавата.

 14. Була ж пятниця перед пасхою,коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Дар ваш!

 15. Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пнл&т: Царя вашого розпну? Відказали архивреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.

 16. Тодї ж видав їм Його, щоб розняли. Узяли ж Ісуса, та й повели.

 17. І, несучи хрест свій, вийшов Вінна врочшце (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Гол гота.

 18. Там розняли Його, а 8 Ним пнших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.

 19. Написав же і надпись Пилат, тай виставив на хресті; було ж написано : Ісус Назорей, Цар Жидівський.

 20. Сю ж надпись многі читали зЖидів; бо побливу города було міспе. де рознято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римська.

 21. Казали тоді Пилатові архиереїЖидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Н£идівський.

 22. Відказав Пилат: Що написав*написав.

 23. Тоді воїни, ровпявпш Ісуса, взяли одежу Його, й зробили 8 неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон ;* був же хитон не спшваний, а ввесь од верху тканий.

 24. Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него. чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Поділили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й вробили.

 25. Стояла ж коло хреста Ісуоовогомати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.

 26. Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.

 27. Опісля рече ученику: Оть, матеТВОЯ. І 8 тієї години узяв її ученик до себе.

 28. Після сього, внаючи Ісус, що веевже звершилось, щоб справдилось та санне, рече: Жаждую.

 29. Стояла ж посудина повна оцту;* Намітку,