114
Євангелия від сьв. Луки 20. 21.
ні, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посередині, і рече їм: Упокій вам.
20. І, се промовивши, показав їмсвої руки, і бік свій. Зраділи тодї ученики, побачивши Господа.
21. Рече ж їм Ісус ізнов: Упокійвам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
22. І, се промовивши, дихнув, і речеїм: Прийміть Духа сьвятого.
23. Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому вадержите, задержить ся.
24. Тома ж, один 8 дванайцяти, напрізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
25. Сказали йому другі ученики: Мивиділи Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
26. А по восьми, днях знов були всередині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посередині*, і рече: Впокій вам.
27. Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
28. І озвавшись Тома, каже Йому:Господь мій і Бог мій.
29. Рече йому Ісус: Що видів єсимене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.
30. Багато ж инших ознак робивІсус перед учениками своїми, що не написані в книзі сїй.
31. Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.
2. Були в купі Симон Петр та Тома,на прізвище Близняк, та Натанаїл із Кани Галилейської, та сини Зеведеєві, та инших учеників Його двоє.
3. Каже їм Симон Петр: Пійду рибиловити. Кажуть вони йому: Пійдеао й ми з тобою. Вийшли та й улізли зараз у човен; та не піймали тієї ночі нічого.
4. Як же настав уже ранок, стоявІсус на березі; та не знали ученики, що се був Ісус.
5. Рече тоді їм Ісус: Діти, чи маьтещо їсти? Відказали Йому: Нї.
6. Він же рече їм: Закиньте неводаз правого боку човна, то й знайдете. Закинули ж, і вже не здолїли його витягти задля множества риби.
7. Каже тоді ученик той, котроголюбив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо напій), та й кинувсь у море.
8. Инші ж ученики човником щ»нплили (бо недалеко були від землі, а локот на двісті), тягнучи невода з рибою.
9. Скоро вийшли на землю, бачятьрозложений жар, а на йому рибу і хлїб.
10. Рече їм Ісус: Принесіть риба,що вловили тепер.
11. Улїз же Симон Петр, та й витягневід на землю повен риби великої, сто й пятьдесять і три; і хоч стільки її було, не порвав ся невід.
12. Рече їм Ісус: Ідіть обідайте. Ніхто ж не важив ся з учеників спитати Його: Хто Ти єси? знаючи, що се Господь.
13. Приходить тоді Ісус і бере хлїб,та й дає їм, і риби так само.
14. Се вже втретє явивсь Ісус ученикам своїм, уставши з мертвих.
15. Як же обідали, рече Ісус Снмонові Петру: Симоне Йонин^чи любиш мене більш, нїж сї: Каже Йому: Так, Господи; Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси ягнята мої. ^16. Рече йому знов удруге: Спмоне Йонин, чи любиш мене? Каже Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Рече йому: Паси вівцї мої.
17. Рече йому втретє: Симоне йонин, чи любиш мене? Засмутив ся Петр, що сказав йому втретє: Чи любиш мене? й каже Йому: Господи, Ти все знаєш; Ти знаєш, що люблю Тебе. Рече йому Ісус: Паси вівцї мої.
18. Істино, істино глаголю тобі: Як
