Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/968

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

130

Дїяння сьвятих Апостолів 13.


130 ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ 13.

як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.

 18. І до сорока літ годував їх у пустині.

 19. А зруйнувавши сім народів уземлї Канаанській, попаював їм землю їх.

 20. А після сього літ з чотириста йпятьдесять давав (їм) суддів до Самуїла пророка.

 21. А потім забажали вони царя, ідав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Веняминового, на сорок літ.

 22. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.

 23. Із його ж насїння підняв Богпо обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

 24. перед котрого приходом проповідував Йоан хрещенне покаяння всьому народові Ізраїлевому.

 25. Сповнивши ж Йоан путь свій,рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.

 26. Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.

 27. Ті бо, що жили в Єрусалимі, ікнязі їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних^ що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,

 28. і, не знайшовши ніякої винисмерти, просили Пилата убити Його.

 29. Як же скінчилось усе, що проНего писано, знявши з дерева, положили у гробі;

 30. Бог же воскресив Його з мертвих.

 31. Многі днї являв ся Він тим, щопоприходили з Ним з^Галилеї в Єрусалим ; вони сьвідки Його перед людьми.

 32. А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,

 33. що його Бог сповнив нам, дітямїх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.

 34. А що воскресив Його 8 мертвих,так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.

 35. Тим і в иншій (псальмі) глаголе:Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.

 36. Давид бо, послуживши своємуродові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє;

 37. Той же, що Його Бог підняв, невидів зотлїння.

 38. Відоме ж нехай буде вам, мужібрати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;

 39. і від чого не могли ви у законіМойсейовім оправдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.

 40. Гледїть же, щоб не прийшло навас те, що сказано в пророків:

 41. Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощевайте, бо діло роблю я в днї ваші, дїло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.

 42. Як же виходили вони з школи,просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї.

 43. Як же розійшлась школа, тодїмногі з Жидів і побожних нововірпїв ішли слїдом 8а Павлом та Варнавою. котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодаті Божій.

 44. А другої суботи мало не ввесьгород зібрав ся слухати слово Боже.

 45. Видївши ж Жиди народ, сповнились зависло, і перечили речам Павла та хулили.

 46. Озвавшись Павел та Варнава,сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; кол ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.

 47. Так бо заповів нам Господь: Япоставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землі.

 48. Слухаючи ж погане, зраділи, іпрославляли слово Господнє, і увірували, скільки було їх призначено до вічнього життя.

 49. Розносило ся ж слово Боже повсій тій стороні.

 50. Жиди ж наустили побожних таповажних жінок і перших у городі, і підняли гоненнє на Павла та Вар