130
Дїяння сьвятих Апостолів 13.
як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.
18. І до сорока літ годував їх у пустині.
19. А зруйнувавши сім народів уземлї Канаанській, попаював їм землю їх.
20. А після сього літ з чотириста йпятьдесять давав (їм) суддів до Самуїла пророка.
21. А потім забажали вони царя, ідав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Веняминового, на сорок літ.
22. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
23. Із його ж насїння підняв Богпо обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
24. перед котрого приходом проповідував Йоан хрещенне покаяння всьому народові Ізраїлевому.
25. Сповнивши ж Йоан путь свій,рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
26. Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
27. Ті бо, що жили в Єрусалимі, ікнязі їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних^ що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,
28. і, не знайшовши ніякої винисмерти, просили Пилата убити Його.
29. Як же скінчилось усе, що проНего писано, знявши з дерева, положили у гробі;
30. Бог же воскресив Його з мертвих.
31. Многі днї являв ся Він тим, щопоприходили з Ним з^Галилеї в Єрусалим ; вони сьвідки Його перед людьми.
32. А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,
33. що його Бог сповнив нам, дітямїх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.
34. А що воскресив Його 8 мертвих,так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.
35. Тим і в иншій (псальмі) глаголе:Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.
36. Давид бо, послуживши своємуродові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє;
37. Той же, що Його Бог підняв, невидів зотлїння.
38. Відоме ж нехай буде вам, мужібрати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;
39. і від чого не могли ви у законіМойсейовім оправдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.
40. Гледїть же, щоб не прийшло навас те, що сказано в пророків:
41. Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощевайте, бо діло роблю я в днї ваші, дїло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.
42. Як же виходили вони з школи,просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї.
43. Як же розійшлась школа, тодїмногі з Жидів і побожних нововірпїв ішли слїдом 8а Павлом та Варнавою. котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодаті Божій.
44. А другої суботи мало не ввесьгород зібрав ся слухати слово Боже.
45. Видївши ж Жиди народ, сповнились зависло, і перечили речам Павла та хулили.
46. Озвавшись Павел та Варнава,сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; кол ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.
47. Так бо заповів нам Господь: Япоставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землі.
48. Слухаючи ж погане, зраділи, іпрославляли слово Господнє, і увірували, скільки було їх призначено до вічнього життя.
49. Розносило ся ж слово Боже повсій тій стороні.
50. Жиди ж наустили побожних таповажних жінок і перших у городі, і підняли гоненнє на Павла та Вар
