131
Дїяння сьвятих Апостолів 13. 14. 15.
наву, та й вигнали їх із гряниць своїх.
51. Вони ж обтрусивши порох одніг своїх на них, пійшли в Іконию.
52. Ученики ж сповнились радощами та сьвятим Духом.
Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
2. Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
3. Доволі ж часу пробували вони,одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
4. Та розділилась громада городська,і одні були з Жидами, а другі 8 апостолами.
5. Як же підняв ся заколот поган таЖидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
6. вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
7. і там благовіствували.
8. А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
9. Сей слухав, як Павел говорив; атой подививсь на него і, постерігпш, що має віру, щоб одужати,
10. рече голосом великим: Станьпросто на ноги твої. І підскочив і ходив.
11. Народ же, видївши, що зробивПавел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, 8Ійшли до нас.
12. Назвали ж Варнаву Зевесом, аПавла Гермесом; бо він був проводирем слова.
13. Жерець же (ідола) Зевеса, щобув перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
14. Почувши ж апостоли Варнавата Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
15. і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
16. Він у минувші часи попустивусїм поганам ходити дорогами їх.
17. Тільки ж не оставляв себе безсьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
18. 1, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
19. Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть 8 города, думаючи, що він умер.
20. Як же обступили його ученики,уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
21. І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
22. укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
23. Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
24. І, перейшовши Писидию, прийшли в ПамФилию.
25. А глаголавши в Пергиї слово,прийшли в Аталию,
26. а з відсіля поплили в Антиохию,звідкіля були передані благодаті Божій на діло, котре сповнили.
27. Прибувши ж та вібравпш церкву, оповідали все, що зробив Бог 8 ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
28. Пробували ж там час немалий зучениками.
І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2. Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апосто
