Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/969

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

131

Дїяння сьвятих Апостолів 13. 14. 15.


ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ 13. 14. 15. 131

наву, та й вигнали їх із гряниць своїх.

 51. Вони ж обтрусивши порох одніг своїх на них, пійшли в Іконию.

 52. Ученики ж сповнились радощами та сьвятим Духом.

Голова 14.

Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.

 2. Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.

 3. Доволі ж часу пробували вони,одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.

 4. Та розділилась громада городська,і одні були з Жидами, а другі 8 апостолами.

 5. Як же підняв ся заколот поган таЖидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,

 6. вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,

 7. і там благовіствували.

 8. А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.

 9. Сей слухав, як Павел говорив; атой подививсь на него і, постерігпш, що має віру, щоб одужати,

 10. рече голосом великим: Станьпросто на ноги твої. І підскочив і ходив.

 11. Народ же, видївши, що зробивПавел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, 8Ійшли до нас.

 12. Назвали ж Варнаву Зевесом, аПавла Гермесом; бо він був проводирем слова.

 13. Жерець же (ідола) Зевеса, щобув перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.

 14. Почувши ж апостоли Варнавата Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,

 15. і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.

 16. Він у минувші часи попустивусїм поганам ходити дорогами їх.

 17. Тільки ж не оставляв себе безсьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.

 18. 1, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.

 19. Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть 8 города, думаючи, що він умер.

 20. Як же обступили його ученики,уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.

 21. І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,

 22. укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.

 23. Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.

 24. І, перейшовши Писидию, прийшли в ПамФилию.

 25. А глаголавши в Пергиї слово,прийшли в Аталию,

 26. а з відсіля поплили в Антиохию,звідкіля були передані благодаті Божій на діло, котре сповнили.

 27. Прибувши ж та вібравпш церкву, оповідали все, що зробив Бог 8 ними, і як Він відчинив поганам двері віри.

 28. Пробували ж там час немалий зучениками.

Голова 15.

І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.

 2. Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апосто