134
Дїяння сьвятих Апостолів 15. 17.
134 ДІЯННЯ сьвятих що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись вараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27. Прокинувши ся ж темничник одсну, та побачивши відчинені двері темниці, вийнявши меч, хотів себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
28. Покликнув же голосом великимПавел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
29. Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили,
30. а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?
31. Вони ж рекли: Віруй в ГосподаІсуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
32. 1 глаголали йому слово Господнє,і всїм, що в дому його.
33. І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34. І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся 8 усїм домом, увірувавши в Бога.
35. Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36. Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
37. Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
38. Звістили ж воїводам наличникислова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
39. І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
40. І, вийшовши вони з темниці,прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.
Перейшовши ж Амфиполь та Аполонию, прийшли в Солунь, де була школа Жидівська.
2. По звичаю ж своєму, ввійшовшидо них Павел, три суботи розмовляв 8 ними з писання,
3. виказуючи і доводячи, що требабуло Христу постраждати і воскреснути з мертвих, і що се Христос Ісуе, котрого я звіщаю вам.
4. 1 деякі 8 них увірували, та й пристали до Павла та Сили, і побожних Єленян велике множество і жінок значних немало.
5. Завидуючи невірні Жиди, і назбиравши гультяїв, якихсь поганої людей, і зібравши купу, збунтували народ, і напавши на хату Неонову, шукали їх, щоб вивести перед нароі.
6. Не знайшовши ж їх, поволоклиЯсона та кілька братів до городської старшини, гукаючи: Ті, що заколотили вселенну, і сюди поприходили;
7. Ясон прийняв їх; і всї вони йдутьпроти уставів кесаревих, говорячи, що єсть иншій цар, Ісус.
8. Стрівожили ж вони народ і городську старшину, що чули се.
9. І взявши поруку у Ясона і в инших, відпустили їх.
10. Брати ж зараз уночі вислалиПавла та Силу у Верию. Прибувши вони (туди), прийшли в Жидівську школу.
11. Сї ж були благороднїщі від тих.що в Солунї; вони прийняли слово з великою охотою, що-дня розбираючи писаннє, чи так воно є.
12. Многі ж з них увірували, і з Єленських жінок поважних і з чоловіків не мало.
13. Як же довідались ті, що з Солуня Жиди, що і в Вериї проповідують ся від Павла слово Боже, то прийшли й сюди, бунтуючи народ.
14. Зараз же пі слали тодї брати Павла, щоб йшов нїби над море, а Сила та Тимотей зостались.
15. Ті, що провожали Павла, провели його аж до Атин, і, прийнявши наказ до Сили та Тимотея, щоб як найборжій прийшли до него, пійшли.
16. Як же дожидав їх Павел в А тинах, кипів дух його в йому, бачивши город, одданий ідольству.
17. Розмовляв же в школі з Жидами та з побожними, та й на торгу що дня з ТИМИ, 8 ким довело ся.
18. Деякі Ж 8 философів Епикуреївта Стоіків змагали ся 8 ним: і одні казали: Що хоче сей балакайло ска
