139
Дїяння сьвятих Апостолів 21.
Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а 8 відтіля в Патару.
2. І, знайшовши корабель, що пливу Финикию, сївпш, поплили ми.
3. Зувдрівпш Кипр і минувши йоголїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар.
4. І, знайшовши учеників, пробулими там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.
5. А як ми скінчили днї, вийшовшипійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж 8а город; і, приклонивши колїна на бере8Ї, помолились;
6. і, попрощавщись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.
7. Ми ж, скінчивши плаванне відТира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.
8. Назавтра ж, вийшовши ті що зПавлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного 8 семи, пробували в него.
9. Було ж у него четверо дочок дівчат, що пророкували.
10. Як же пробували там много днїв,прийшов 8 Юдеї один пророк, на ймя Агав.
11. І, прийшовши до нас, і ввявшипояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак ввяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.
12. Як же почули ми се, благали мий тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.
13. Озвав ся ж Павел: Що робите,плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.
14. Як же він не дав себе вговорити,замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.
15. По тих же днях, налагодившись,пустились у Єрусалим.
16. ІШЛИ Ж 8 нами й деякі 8 учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.
17. Як же прибули в Єрусалим, радо прийняли нас брати.
18. Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всї старші.
19. І, привитавши їх, розказувавпро все, що зробив Бог між поганами через служенне його.
20. Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всї вони ревнителі закону.
21. Про тебе ж дознались, що тинавчаєш відступлення від вакону Мойсейового усїх Жидів між поганами, говорячи, щоб не обрізували дїтей своїх, анї додержували звичаїв.
22. Що ж тепер (робити)? Конче 8Ійдеть ся купа; прочують бо, що прийшов єси.
23. Зроби ж оце, що тобі скажемо:Є в нас чотири чоловіки таких, що мають на собі обітницю.
24. Узявши їх, очистись І8 ними, тай втрать ся на них, щоб обстригли голови; то й знати муть усї, що чого догнались про тебе, се нїщо, та що й ти ходиш у законї, хоронячи його.
25. Що ж до увірувавших поган, миписали, присудивши, щоб такого нічого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.
26. Тодї Павел, узявши тих чоловіків, І ОЧИСТИВШИСЬ І8 ними, увійшов назавтра в сьвятилшце, звіщаючи сповненнє днїв очищення, доки принесеть СЯ 8а КОЖНОГО 8 них принос.
27. Як же вже мало сїм день скінчитись, Азийські Жиди, побачивши його в сьвятилшці, збунтували ввесь народ, і наложили руки на него,
28. гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й вакону й місця сього всїх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.
29. (Виділи бо ТроФИма Єфєсця у городі в ним, про котрого думали, що його увів у сьвятилище Павел.)
30. І здвигнувсь увесь город, І ПОт
