Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/977

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

139

Дїяння сьвятих Апостолів 21.


ДІЯННЯ СЬВЯТИХ АПОСТОЛІВ 21. 139


Голова 21.

Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а 8 відтіля в Патару.

 2. І, знайшовши корабель, що пливу Финикию, сївпш, поплили ми.

 3. Зувдрівпш Кипр і минувши йоголїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар.

 4. І, знайшовши учеників, пробулими там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.

 5. А як ми скінчили днї, вийшовшипійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж 8а город; і, приклонивши колїна на бере8Ї, помолились;

 6. і, попрощавщись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.

 7. Ми ж, скінчивши плаванне відТира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.

 8. Назавтра ж, вийшовши ті що зПавлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного 8 семи, пробували в него.

 9. Було ж у него четверо дочок дівчат, що пророкували.

 10. Як же пробували там много днїв,прийшов 8 Юдеї один пророк, на ймя Агав.

 11. І, прийшовши до нас, і ввявшипояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак ввяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.

 12. Як же почули ми се, благали мий тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.

 13. Озвав ся ж Павел: Що робите,плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.

 14. Як же він не дав себе вговорити,замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.

 15. По тих же днях, налагодившись,пустились у Єрусалим.

 16. ІШЛИ Ж 8 нами й деякі 8 учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.

 17. Як же прибули в Єрусалим, радо прийняли нас брати.

 18. Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всї старші.

 19. І, привитавши їх, розказувавпро все, що зробив Бог між поганами через служенне його.

 20. Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всї вони ревнителі закону.

 21. Про тебе ж дознались, що тинавчаєш відступлення від вакону Мойсейового усїх Жидів між поганами, говорячи, щоб не обрізували дїтей своїх, анї додержували звичаїв.

 22. Що ж тепер (робити)? Конче 8Ійдеть ся купа; прочують бо, що прийшов єси.

 23. Зроби ж оце, що тобі скажемо:Є в нас чотири чоловіки таких, що мають на собі обітницю.

 24. Узявши їх, очистись І8 ними, тай втрать ся на них, щоб обстригли голови; то й знати муть усї, що чого догнались про тебе, се нїщо, та що й ти ходиш у законї, хоронячи його.

 25. Що ж до увірувавших поган, миписали, присудивши, щоб такого нічого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.

 26. Тодї Павел, узявши тих чоловіків, І ОЧИСТИВШИСЬ І8 ними, увійшов назавтра в сьвятилшце, звіщаючи сповненнє днїв очищення, доки принесеть СЯ 8а КОЖНОГО 8 них принос.

 27. Як же вже мало сїм день скінчитись, Азийські Жиди, побачивши його в сьвятилшці, збунтували ввесь народ, і наложили руки на него,

 28. гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й вакону й місця сього всїх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.

 29. (Виділи бо ТроФИма Єфєсця у городі в ним, про котрого думали, що його увів у сьвятилище Павел.)

 30. І здвигнувсь увесь город, І ПОт