142
Дїяння сьвятих Апостолів 23. 24.
18. Він же, взявши його, повів дотисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; мав бо щось сказати тобі.
19. Увявпш ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти мавш ввістити менї?
20. Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотіли лучче розпитатись про него.
21. Ти ж не слухай їх: засїдавть сябо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.
22. Тисячник же відпустив хлопця,звел івши нікому не казати, що се виявив вси передо мною.
23. І, покликавши двох із сотників,каже: Наготовте дві сотні воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотні стрельцїв на третю годину ночи;
24. і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цілого до старости Феликса.
25. Написав же й лист такого змісту:
26. КлавдийЛизия вельможному старості Феликсові: радуй ся.
27. Чоловіка сего Жиди схопили імали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.
28. Хотівши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,
29. і знайшов, що обвинували йогопро питання закону їх, та ніякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.
30. Як же сказано менї про зраду,що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелівши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.
31. Воїни ж, як звелено їм, узявшиПавла, повели в ночі в Антипатри
32. А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.
33. Вони ж, ввійшовши в Кесариюі оддавши лист старості, поставили перед ним і Павла.
34. Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавпійсь, ідо з Киликиї,
35. слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.
По пяти ж днях прийшов архиєреї Ананїя з старшими і з речником. Тертилом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.
2. Як же покликано його, почав ганувати Тертил, говорячи: Дознаючн через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннвм,
3. завсїди і всюди приймаємо (се ,вельможний Феликсе, 8 усякою дякою.
4. Та, щоб довго тобі не докучати,благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
5. Знайшли бо ми, що чоловік сейзараза, й вачинщик бучи між усіла Жидами по вселеннїй, і ватажок На ворейскої вресї,
6. що й церкву вважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотіли по нашому закону судити.
7. Пристигши ж Лизия тисячник, Звеликим насильством узяв його з ваших рук,
8. звелівши винувателям його йтидо тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все догнатись, за що ми шануємо його.
9. Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.
10. Озвав ся Павел, як кивнув йомустароста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьомг, тим раднїщ про себе відповідаю.
11. Ти можеш розвідатись, що небільш, як дванайцять днів, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.
12. Та й нї в церкві не знайшли мене, щоб я до кого промовляв, або робив усобицю в народі, нї по школах, нї в городі;
