Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/986

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

148

Посланнє сьв. Ап. Павла до Римлян 1.


П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО РИМЛЯН 1.


П0СЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА


ДО РИМЛЯН.


Голова 1.

Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуванне Боже,

 2. (котре наперед обіцяв [Бог] черев пророків своїх у сьвятих писаннях,)

 3. про Сина свого (народженого 8 насіння Давидового по тілу,

 4. обявленого Сина Божого в силі,по Духу сьвятости, черев воскресеннв 8 мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,

 5. (котрим прийняли ми благодать іапостольство на впокореннв вірі між усїма народами ради імени Його,

 6. між котрими й ви покликані, ІсусХристові;)

 7. Усїм вам, що есте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

 8. Перш усего дякую Богові мовмучерев Ісуса Христа ва всіх вас, що віра ваша проповідуеть ся по всему сьвіту.

 9. Сьвідок мені Бог, котрому служудухом моїм у благовіствуванню Сина Його, що бев перестану спомни про вас роблю,

 10. усе в молитвах моїх молючись,щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.

 11. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруванне духовне дла утвердження вашого;

 12. се ж єсть утішитись укупі 8 вами спільною вірою вашою і моєю.

 13. Не хочу ж таїти од вас, браттв,що часто ваміряв я прийти до вас (та я досі спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.

 14. Єленянам і чужоземцям, мудримі неровумним довжен я.

 15. От же, що до мене, готов я йвам, що в Римі, благовіствувати.

 16. Бо не соромлюсь благовіствувавня Христового, сила бо Божа на ст сеннв всякому віруючому, Жидовино ві перше, а потім і Грекові.

 17. Правда бо Божа в йому відкрнвавть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.

 18. Одкривавть ся бо гнів Божий знеба на всяке нечесте і неправду людей, що держять істину в неправді.

 19. Тим, що ровумне про Бога, явнов них; Бог бо явив їм.

 20. Невидиме бо Його від созданшісьвіту думаннем про твори робить ея видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм бев оправдання.

 21. Тим, що 8наючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось неоовумне серце їх.

 22. Славлячи себе мудрими, потума ,нїли,

 23. і обернули славу нетлінного Бога на подобину обрава тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.

 24. Тим же й передав їх Бог нечистоті в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.

 25. Вони перемінили істину Божуна лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.

 26. За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;

 27. так само й чоловіки, оставившиприродне вживанне женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і ваплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.

 28. І, яко ж не вподобалось їм матаБога в розумі, передав їх Бог ледачому уму> робити неподобне, —

 29. сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, важерливости, злоби, сповнених вависти, убийства, сварні, підступу, лихих звичаїв,